Незважаючи на те, що в Середні століття й у період Нового часу Європа пережила кілька епідемій чуми, самої жорстокої і руйнівною стала та, яка вирувала в XIV столітті і забрала життя 1/3 тодішнього населення Європи — близько 25 млн осіб. Однак вона принесла не тільки смерть: після її закінчення вигляд Старого Світу став змінюватися, причому так грунтовно, що наслідки тих подій досі впливають на наше життя.
Ми в Shnyagi.Net не перестаємо дивуватися тому, наскільки всі події в історії пов’язані між собою — і епідемія «чорної смерті» та її наслідки стали яскравим тому прикладом.
Жінки стали нижче зростанням
Доктор Шерон де Вітте з Університету Південної Кароліни (США) разом з групою вчених досліджувала останки 800 чоловік, які жили до епідемії бубонної чуми і після її закінчення. Результати даного дослідження показали, що «чорна смерть» зробила людей в цілому здоровіше і збільшила тривалість життя: нащадки людей, які пережили епідемію, стали доживати до 70-80 років, чого раніше практично не спостерігалося. Пояснюється це тим, що від хвороби гинули в першу чергу ті, чий імунітет був ослаблений, а ті, що вижили з більш сильним захисним механізмом» дали більш здорове потомство.
Крім того, вчені з’ясували, що чума вплинула і на статеве дозрівання дівчаток, зробивши його більш раннім. Це призвело до того, що зростання жінок, у тому числі і сучасних, став нижче, ніж міг би бути, оскільки під час перехідного періоду сповільнюється ріст кісток.
Чума сприяла закріпленню англійської мови
В 1066 році нормани, які говорили на нормандському діалекті французької мови, завоювали Англію, завдяки чому ця мова стала державною, фактично витіснивши англійська зі сфери управління та освіти. А ось селянство, як і раніше говорила рідною англійською.
Після епідемії чуми англійський знову прийшов до міста разом з селянами: як відомо, сільське населення було зачеплено «чорною смертю» набагато менше, ніж міське. З-за величезних людських втрат не вистачало робочих рук, і колишні сільські жителі, які стали замінювати загиблих працівників, змогли голосніше заявити про свої права.
Разом з цим і язик став повертати втрачені позиції, оскільки колишні селяни не володіли чужим їм нормандським діалектом. У 1362 році був прийнятий закон, згідно з яким всі укази відтепер повинні були писатися і читатися англійською, а півстоліття потому король Генріх V знову став писати листи англійською.
Словом, якби не епідемія чуми, то зараз міжнародною мовою спілкування був би, швидше за все, саме той діалект французької, який принесли на англійські землі нормани на чолі з Вільгельмом Завойовником.
Можливо, чума була першою біологічною зброєю
За однією з версій, чума в Європі в 1346 році почалася після того, як хан Золотої Орди Джанібек, якому не вдалося взяти облогою фортецю Кафу (сучасна Феодосія), підкинув на її територію трупи людей, померлих від чуми. В Європу ж смертельна хвороба проникла разом з генуезькими купцями, чиїм торговим поселенням і була Кафа. Словом, якщо вірити в цю теорію, то саме хан Джанібек був тим, хто першим застосував біологічна зброя, запустивши механізм смерті, який і знищив більшу частину населення Європи.
Осередком появи чуми вважається пустеля Гобі, розташована на території сучасних Китаю та Монголії. Основною причиною стала зміна клімату: посухи змусили гризуни і зайцеподібні, які і є переносниками чуми, селитися ближче до людей. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що серед монголів м’ясо сурков — одних з винуватців епідемії — вважалося делікатесом. Все це призвело до того, що приблизно в 1320 році «чорна смерть» почала свою ходу по Азії, а потім і по Європі.
В Європі посилився антисемітизм
У 2011 році групою вчених було проведено дослідження, метою якого було дізнатися про причини антисемітизму в Європі, який у кінцевому підсумку привів до голокосту. І виявилося, що саме «чорна смерть», яка охопила Європу за 700 років до Другої світової війни, стала одним з каталізаторів страшної трагедії XX століття.
Справа в тому, що саме євреїв у розпал епідемії чуми звинувачували в отруєнні води в колодязях з метою винищення християнського населення. Звичайно, подібні звинувачення лунали і раніше, адже антисемітизм зародився ще задовго до настання нової ери, однак саме в цей період він досяг одного з своїх піків.
Приводом стала більш низька смертність серед євреїв, ніж серед решти жителів охоплених бубонною чумою міст. Сучасні вчені вважають, що це сталося через те, що євреї, слідуючи кашруту, більш ретельно стежили за своєю гігієною. Також існує думка, що найбільш схильні до зараження чумою володарі нульової групи крові: вона переважала у тодішніх європейців, але практично не зустрічалася серед єврейського населення.
Прискорився розвиток медицини
До того, як в Європу прийшла чума, лікарні в Старому Світі більше нагадували готелі, де давали притулок і їжу не тільки мандрівникам, але і біднякам, а ось лікування хвороб приділялося набагато менше уваги.
З приходом «чорної смерті» все змінилося: медики і вчені почали шукати причини хвороби та способи боротьби з нею. Стало зрозуміло, що від чуми не сховатися навіть за високими стінами замків: багаті і знатні гинули так само, як і бідняки.
Одним з найбільших досягнень чуми стала поява поняття «карантин» — слова, в перекладі з італійського означає «час, з 40 днів складається». У 1348 році влада Венеції всі приходять в порт кораблі стали відправляти до розташованого недалеко від берега острова Лазаретто, де вони стояли 40 днів. Після закінчення цього терміну на борт корабля піднімалися доктора, які шукали тих, хто був заражений чумою. Якщо таких не знаходилося, корабель міг зайти в порт. До речі, в тому ж році на острові була відкрита лікарня, де містилися чумні хворі.
Перший «карантинний» закон був прийнятий в 1374 році в італійському місті Реджо-нель-Емілія. Він наказував не лише 40-денну затримку кораблів, але і відселення людей, що мали ознаки захворювання чумою, на окремі території і заборона їх контактів з усіма іншими.
Церква почала втрачати свою владу
Мартін Лютер, ініціатор Реформації.
Незважаючи на те, що період Реформації, в результаті якої релігія перестала відігравати головну роль у європейській політиці, почався лише 2 століття потому, передумови до неї з’явилися саме в середині XIV століття.
Люди, до цього часу цілком доверявшие духовенству, побачили, що ніякої допомоги в боротьбі з епідемією від церковників немає, тоді як світські влади намагалися перешкодити поширенню хвороби: вони організували прибирання тіл з вулиць та їх захоронення, а також примусово закрили таверни і публічні будинки, де з-за близьких контактів зараза швидко поширювалася.
В результаті епідемії загинуло понад 40 % всього духовенства, і багато монастирів фактично спорожніли. Це привело до укорінення забобонів і початку гонінь на відьом: «відбір» ченців у напівпорожні монастирі став менш вимогливим, і в церкву, яка до того моменту забороняла подібну єресь, потрапило багато неосвічених людей, які вірять в чаклунство. До речі, закріплення у свідомості людей і літературі поняття «шабаш» відносять саме до «послечумному» періоду.
Прискорився розвиток міст і промисловості
Чума у Флоренції. Зображення, створене на основі опису епідемії Джованні Боккаччо.
Як ми вже говорили, міста були порушені чумою набагато більше, ніж села, однак і там були численні жертви. Епідемія «чорної смерті» змінила сільське господарство. Якщо раніше селяни були переважно землеробами, то після епідемії більше уваги стало приділятися тваринництву: воно потребує меншої кількості рук, ніж робота на землі, адже всього пара людина може впоратися навіть з великим стадом. Крім того, у селянства з’явилася можливість домогтися більшої кількості прав: в умовах дефіциту працівників феодалам довелося йти на поступки.
До середини XIV століття цехи — об’єднання ремісників однієї або схожих професій — були досить закритими товариствами, в яких секрети майстерності передавалися у спадок, проте після епідемії вони були змушені приймати нових членів з числа хлинули в міста селян. Саме в цей час до традиційно чоловічій роботі стали підключатися і жінки, так як людей, здатних працювати, катастрофічно не вистачало.
Крім того, брак робочих рук у довгостроковій перспективі також стала каталізатором промислової революції, оскільки люди стали робити спроби механізувати виробництво.
«Чорна смерть», яка обрушилася на Європу в середині XIV століття, не була останньою епідемією чуми, однак саме вона повністю змінила розвиток європейської цивілізації, а значить, і всього світу в цілому.
