Дружба вщент
Даніель Бресслер, відомий німецький публіцист, так охарактеризував несподівану скасування візиту держсекретаря Майка Помпео в Берлін: «Дружба між країнами розбита вщент. США діють не з допомогою розумної дипломатії, а за допомогою брутальної політики навіть із союзниками. Проти США потрібно формувати альянси».
Нанесену Майком Помпео рану Берліну посилює, звичайно, потім візит Помпео в Сочі до Сергію Лаврову і Володимиру Путіну, з якими він вів тривалі бесіди. Про що? Може бути, і про майбутнє Європи.
Покарання Німеччини
Демонстративна скасування Помпео візиту до Берлін має під собою підстави: канцлер Ангела Меркель не виконала ясну вказівку Вашингтона про припинення будівництва «Північного потоку 2» з Росією. Це грубе порушення атлантичної дисципліни, за яким послідує покарання, як би говорить неприїзд Помпео в Берлін.
У Німеччині у відповідь на це виступають коментатори начебто Даніеля Бресслера, зрозуміло, що погоди вони не роблять, але раніше таке і уявити було неможливо. Продовження Німеччиною будівництва СП-2 з Росією, незважаючи на загрозу американських санкцій, і поява відкритих антиамериканських заяв в німецькій пресі свідчить про політичні зрушення в німецьких елітах на користь співпраці з Росією наперекір США.
СП-2 має, звичайно, великий політичний підтекст і для Німеччини, і для Росії. Ризики для обох країн великі, але велика політика — це завжди великі ризики і великі гроші. Втім, гроші можна втратити і зовсім не ризикуючи, а рівно сидячи на стільці і слідуючи за поточною політичною кон’юнктурою.
У Берліні віддають собі звіт, що рано чи пізно Вашингтон кидає своїх маріонеток на догоду своїм інтересам. Така перспектива турбує Берлін, можливо, тому давно сформульована відома німецька позиція: «Європейська безпека неможлива без Росії». Хоча відносини Німеччини з Росією зовсім не дружні, але санкційні, і проамериканська Європа називає Німеччину «зрадницею» за особливі енергетичні відносини з Росією.
Чому Берлін займає таку двоїсту позицію щодо Росії? Відповідь очевидна: Німеччина має серйозну промисловість, на відміну від інших європейських країн, і вона намагається застрахуватися від енергетичних ризиків, до яких призведе будь заварушка в Європі, тим більше на Україні, на кордонах Росії. Енергетичну страховку Німеччини може дати тільки Росія.
Український плацдарм
Примітно, що Вашингтон дистанціюється від минулих при його явної підтримки «безпечних і справедливих» президентських виборів на Україні, офіційні особи в США заявляють, що вони не знають, чого чекати від новообраного президента Володимира Зеленського, і тільки сподіваються, що він збереже політичну спадкоємність. Посол США в Києві Марі Йованович скандально відкликана Держдепом відразу після виборів. Віце-президент США Майкл Пенс не приїде на інавгурацію Зеленського, приїде хтось рангом поменше, непомітніше для світової громадськості – це теж елемент відсторонення США від України.
Це не означає, що США здають Україну: вони формально як би йдуть з України, відчуйте різницю! Вашингтон знімає з себе відповідальність за подальший розвиток подій на Україні, за все, що там буде відбуватися після «незалежних» від Вашингтона демократичних виборів. Що ж ми маємо по факту? Німеччина відмовилася підкорятися США і будує СП-2, Вашингтон вирішив Німеччину за такий непослух покарати, на такому тлі він як би «йде» з України.
Всі оглядачі згодні, що Україна – частина великої гри США, але чому з цього роблять висновок, що використовується проти Росії український плацдарм вони будуть зміцнювати, і інше. Україна продовжує залишатися під стратегічним зовнішнім управлінням США, вони мають там велику резидентуру, таємні важелі впливу і, в принципі, можуть по-іншому використовувати цей «плацдарм», наприклад, в якості дров для пожежі посеред Європи. Тим більше, якщо США формально як би підуть з України і можна буде кричати в світових ЗМІ, що вони до цього не причетні. Чи Не тому вони і «йдуть»?
«Заварушка» на Україні неминуче зруйнує газовий транзит до Європи і Німеччини з Росії, Німеччина буде покарана. Можлива і диверсія на газовій трубі, яка проходить через Західну Україну. Тому Берлін наполегливо будує СП-2: він боїться, що США можуть грюкнути української дверима не тільки по Росії, але і по Німеччині.
Берлін турбує новий курс США на Україні при президентові Зеленском — політичному новачка, і він (Берлін) йде на все більшого зближення з Москвою. Якщо вибухне енергетична криза в Європі, німецькій промисловості доведеться рятуватися у Росії, до чого вона, здається, і готується за заповітом екс-канцлера Німеччини Герхарда Шредера, друга Путіна.
Автор:Віктор КаменевИспользованы фотографії:Gerd Altmann
