«Амурські хвилі», або Космічний вальс

0
262

У 1909 році у Владивостоці служив 25-річний військовий капельмейстер Макс Авелевич Кюсс, виходець з бідної єврейської сім’ї. Одного разу на балу в Офіцерському зібранні він виконав вальс власного виробництва «Амурські хвилі», присвячений Вірі Яківні Кириленко — дружині полковника Генерального штабу, в яку Кюсс був закоханий. Його почуття залишилися нерозділеними, тим не менш він підніс предмета своєї пристрасті розкішний музичний подарунок.

Романтична мелодія «Амурських хвиль» швидко придбала популярність. А Кюсс продовжував пробувати свої сили як професійний композитор. За своє життя він написав понад 300 музичних творів. Його полковий марш був удостоєний найвищої нагороди з боку вдовуюча імператриці Марії Федорівни (вдови імператора Олександра III), яка нагородила Кюсса іменними золотими годинниками.

У Першу світову війну Кюсс служив капельмейстером у 5-й Донський козачої дивізії, а після Жовтневої революції служив капельмейстером вже в Червоній Армії і дослужився до командира музичного взводу Кремлівського почесної варти. Він пішов у відставку в 1927 році. В його атестації говорилося: «Політично відсталі і в цьому відношенні працює над собою недостатньо».
«Амурские волны», или Космический вальс
Життя його обірвалося трагічно: під час Великої Вітчизняної війни він зник при невідомих обставинах в Одеському гетто (1942).
«Амурські хвилі» між тим продовжували жити своїм життям. У 1944 році ноти вальсу потрапили до диригента Далекосхідного ансамблю пісні і танцю Володимиру Олександровичу Румянцеву. Він попросив соліста ансамблю Серафима Олександровича Попова написати текст до цієї музики, і сам зробив перекладення для хорового виконання.
Попов згадував:
«Коли Володимир Олександрович дав завдання написати до музики цього вальсу слова, я кілька разів прослухав його. Слухаючи, уявив собі наш повноводний Амур. Тільки не бурхливий, а спокійний, яким він буває в світлі, тихі місячні ночі.
Саме цей образ підказувала і навівала мені музика. І незабаром народилися перші рядки…
Ансамбль пісню розучив, став її виконувати. Вона стала популярною на Далекому Сході…»

Амурські хвилі, вальс (Ансамбль ВМС СРСР, 1950)
Плавно Амур несе свої хвилі,
Вітер сибірський їм пісні співає.
Тихо шумить над Амуром тайга.
Ходить пінна хвиля,
Величава і вільна.
Там, де багряне сонце встає,
Пісню матрос про Амурі співає.
Пісня летить над широкою рікою,
Ллється пісня широко
І мчить далеко…
У наступні роки вальс став настільки популярним, що заслужив право вважатися музичним символом східних районів нашої країни: його виконанням в СРСР відкривалися музичні передачі для Сибіру і Далекого Сходу.
Мелодія вальсу також була позивними для деяких далекосхідних і східно-сибірських радіостанцій і телеканалів.
12 квітня 1961 року в Хабаровську працювала радіостанція на КВ-каналу на передачу по програмі. Передавалися «Амурські хвилі», а на тлі пісні телеграфом позивний «ВСН» через 30 секунд. У своєму бортовому журналі Юрій Олексійович Гагарін записав:
«9.33. Вийшов у тінь Землі. 9.42. В тіні. Самопочуття хороше. Чую «Амурські хвилі»».
Таким чином, вальс Кюсса став першим музичним твором, прослуханих і згаданим у космосі.
З: Забуті історії. Блог Сергія Цвєткова