Прийшло літо, а разом з ним і задолбавший мене культ окрошки.
Варто мені прийти туди, де є їжа, мене постійно норовлять їй нагодувати.
Прийшла в гості? О, у нас як раз окрошечка! Як не будеш? Це ж окрошечка!
В кафе чи ресторані? О, у нас як раз окрошечка! Не хочете?! Це ж спеціальна літня пропозиція!
Дача? Куди ж без окрошечки!
Виїзд на природу на шашлики? Хто-небудь обов’язково притягне відро заготовки для окрошечки. Просто додай води! Точніше, квасу.
І чому-то моя відмова сьорбати кубики соєвої ковбаси і шматочки майонезу, плаваючі в крижаному квасі, сприймається як смертельна образа.
Я просто її не люблю! Уявіть, так буває — деякі люди не люблять окрошку. Якщо ви любите — вперед і з піснею! Їжте те, що вам подобається. А я краще наверну шашличка вприкуску зі свіжими овочами.
Але, їй-богу, якщо хтось знову почне напихати мене цієї нещасної окрошечкой, я зроблю по відношенню до нього що-небудь жахливе!