Гравітаційні обсерваторії LIGO і ViRGO вперше зафіксували за одну добу відразу два набору коливань простору-часу, породжених парами чорних дір. Це відкриття змусить вчених придумати спосіб найменування подібних подій, пише астроном Крістофер Беррі.
«Поки я спав, LIGO і VIRGO спіймали відразу два сплеску гравітаційних хвиль, S190521g і S190521r. Якщо це підтвердиться, то нам доведеться поміняти методику присвоєння імен подібним подіям», — зазначив учений.
Сьогодні на Землі існує дві установки, здатні вловлювати гравітаційні хвилі. Перша з них, детектор LIGO була побудована в 2002 році за проектами та планами, які були розроблені Кіпом Торном, Райнером Вайссом і Рональдом Древером наприкінці 1980 років.
На першій стадії своєї роботи йому не вдалося виявити «эйнштейновские» коливання простору-часу, однак у вересні 2015 року, фактично відразу після включення оновленого LIGO, вчені виявили сплеск гравітаційних хвиль, породжених зливаються чорними дірами загальною масою в 53 Сонця.
Друга гравітаційна обсерваторія, ViRGO, була побудована трохи пізніше, ніж її американський кузен». Вона розпочала роботу в червні 2003 року і довгий час поступалася LIGO в чутливості і часу ведення спостережень. Після глибокої модернізації, проведеної у 2011 році, вона наблизилася до поточного рівня чутливості LIGO і почала вести з ним спільні спостереження в кінці літа 2017 року.
Після цього обидва детектора пішли в черговий тривалий відпустку, який тривав майже півтора року, і пережили ще одну серію оновлень, значно підвищили їх чутливість і глибину огляду. Наприклад, чутливість ViRGO була підвищена приблизно в два рази, а обсяг спостережуваного Всесвіту зріс приблизно у вісім разів.
Завдяки цьому, всього за півтора місяці роботи обидва гравітаційних телескопа виявили відразу тринадцять подій – одинадцять злиттів великих чорних дір зоряної маси і два сплески, породжені зіткненнями однієї пари нейтронних зірок, а також пульсара і чорної діри.
У перші тижні роботи LIGO і ViRGO знаходили приблизно по одному сплеску в тиждень, проте в травні їх «продуктивність» помітно зросла. Минулого тижня вони відкрили три справжніх і одну потенційно неправдиву спалах гравітаційних хвиль, і зафіксували ще три події два тижні тому.
Вчора обидві обсерваторії поставили новий рекорд – за одну добу вони виявили одразу два сплески, породжених злиттями далеких чорних дір. Другий пучок гравітаційних хвиль досяг Землі всього через чотири години після першого, незважаючи на те, що його джерело знаходиться майже в чотири рази далі, ніж S190521r, по відношенню до нашої планеті.
Така удача, як зазначив Беррі, породила незвичну проблему – тепер науковим командам LIGO і ViRGO доведеться придумати нову систему каталогізації гравітаційних хвиль. Справа в тому, що зараз подібні події отримують прості імена, що складаються з літер GW і дати їх виявлення. Наприклад, самий перший «нобелівський» сплеск, зафіксований LIGO у вересні 2015 року, був названий GW150914.
Зараз вченим доведеться ускладнити цю схему і розширити вже існуючі назви хвиль. Це можна зробити різними способами, використовуючи приклади з інших областей астрономії, зокрема, позначення наднових або гамма-спалахів, так і придумавши принципово нові позначення.
Всі вони, в тому числі системи нумерації з «Зоряних Воєн» і «Покемонів», як жартує дослідник, мають свої плюси і мінуси, починаючи з запоминаемости і закінчуючи захистом від повторів. Це, безсумнівно, змусить вчених довго і активно сперечатися про те, яка схема краще і простіше в роботі.
