Читати я навчилася самостійно в чотири роки. Сім’я велика, мною спеціально ніхто не займався. Почала читати вивіски «Молоко», «Хліб», «Квас», «Дитячий світ» на магазинах, а далі пішло легко — є у мене схильність до аналізу. У дошкільному віці перечитала все з серії «Моя перша книжка» та «Читаємо самі», ще мені виписували «Мурзилку». Дитячих книг удома майже не було, але в домашній бібліотеці знайшлася російська класика: Чехів, Островський, Толстой.
Перша школа, перший клас. Приходжу в бібліотеку. Бібліотекар дбайливо заводить формуляр і пропонує вибрати книги на полицях для першого класу — але я це вже давно прочитала. Беру книгу з іншої полиці, щось на кшталт «Пригод Буратіно». Бібліотекар відбирає, каже, що такі книги мені читати рано: я не зрозумію. Намагаюся пояснити, що давно вмію читати, що ця книга для мене не дуже велика, — марно. Розвертаюся, йду, починаю читати книги з батькової бібліотеки військових мемуарів. Зараз я непогано розбираюся в етапах Другої світової.
Друга школа, третій клас, інший бібліотекар. Все повторюється до дрібниць: формуляр, вибір книжки, відбирання, пропозицію вибрати книгу простіше. Погоджуюся. Йду додому. Прочитую книгу за кілька годин, приношу назад. Здогадуєтеся, що було далі? Бібліотекар звинувачує мене в тому, що я її не послухала, вибрала надто складну книгу, не змогла її прочитати і принесла назад. Вимагає переказати текст. Все одно не вірить. Читаю вдома «Роман-газету».
Міська дитяча бібліотека. Я в п’ятому класі. Дежавю. Спасибі сусідові за зібрання творів Бальзака і Золя.
Третя школа, сьомий клас. Прошу роман «Слово і діло» дуже улюбленого мною Пікуля. Відмова: «Там дуже багато Екшн ових осіб, складний сюжет, ти не запам’ятаєш». Мої слова про те, що я цю книгу вже читала, все зрозуміла, в героях не заплуталася, до уваги не приймаються. «Три мушкетери» — по-перше, я її истреплю, по-друге, вона з серії «Всесвітня література», тобто варто для краси, по-третє, знаходиться на верхній полиці, її з драбиною треба знімати. «Пригоди бравого солдата Швейка» — аналогічно Пикулю. До речі, цей твір було в списку літератури на літо. Пропозиція бібліотекаря — Гайдар. І це незважаючи на те, що я постійний читач, беру не тільки твори шкільної програми, пишу доповіді та реферати.
Я взагалі перестала ходити в бібліотеки. На щастя, ці дами не змогли відвернути мене від читання книг. Я все продовжую читати книги за різними темами, від технічних довідників до праць філософів, від белетристики до концептуальних творінь. У шкільні роки допомагали друзі та сусіди; зараз я купую книги сама, а в крайніх випадках виручає інтернет. Але скільком дітям такі тітки назавжди закрили дорогу до читання! Із-за таких «професіоналів» наша найбільш читаюча країна перетворилася на споживачів «Дому-2».
