Без міри

0
44

Кілька разів потрапляла в абсолютно ідіотські ситуації в місцях громадського харчування. При цьому навіювання, що ідіот в даній ситуації — я, вводило мене в глибоке збентеження.

Один час я частенько відвідувала всяко-різні кафешки і любила там замовляти каву або чай. Прийшли якось із подружкою в заклад, замовили чайничок чаю і різних булочок. Поки сиділи, випили з чайничка по дві чашки. Наступного разу я прийшла в цей заклад з молодою людиною. Знову замовили чайник і булочок. Випили по одній чашці і… нацедили грамів п’ятдесят з чайничка. Дивно… Покликали менеджера, запитали, чому так. Нам відповіли, що у них нічого не змінюється, і в кожному чайнику рівно на дві чашки. А що ж це тоді було в минулий раз? Згодом виявилося, що у них просто різні за розміром чайники, а ціна однакова. Минулого разу нам, мабуть, просто пощастило.

Ситуація друга. Знаходжу в меню найбільшу чашку кави. Зазначений об’єм 300 мл Те, що треба! З молоком! Замовляю. Приносять чашечку, вміст якої з легкістю вміститься у мене в долонях, — ну ніяк не більше 200 мл! Не розумію. Кличу офіціантку, питаю, чому так і скільки ж тоді тут мілілітрів. Дівчина йде до бармена уточнити. Повертається, тицяє пальчиком в мою чашку і гордо заявляє: «Бармен сказав, що тут 300 мл!» Моя щелепа падає на стіл.

Реально доведеться в кафе носити з собою мірний стакан, бо задовбали.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here