Ось однієї мамашке не подобається, що її син приходить додому в одязі, заляпаний фарбою, і що по весні фарбують об’єкти на дитячому майданчику.
Вибачте, а коли? Взимку під снігом? Ні, ми не настільки багаті. До речі, ви хоч 50 рублів на фарбування дитячого майданчика здали? Ми змушені робити це самостійно і за свій рахунок, тому що ТСЖ жлобиться виділити навіть одну банку самої дешевої фарби, а про те, щоб надіслати хоча б одного-двох малярів, взагалі мови не варто. Нам же потрібні фарби різних кольорів, і одна тільки чергова темно-коричнева фарба нас не влаштовує.
Так, все одразу зробити неможливо. Тому сьогодні фарбуємо машинку, післязавтра — альтанку, ще через день — гірку, а в кінці — турніки. Так, каємося, забули повісити попередження про те, що пофарбовано. Але запах фарби повинен був дати дитині зрозуміти, що зараз туди лізти не слід. Добре, що в наступному році фарбувати не будемо, але тоді не дивуйтеся, якщо ваша дитина начіпляв занози в машинці або оботрется про іржавий після зими турнік. У якийсь двір приємніше зайти: де стоять облуплені, гнилі і іржаві дворові споруди або де вони виблискують свіжою фарбою?
До речі, у віці вашої дитини ми, навпаки, одягали такі речі, які не шкода зіпсувати, і мені щиро шкода тих дітей, яких на прогулянку одягають як на парад з суворим наказом повернутися додому чистими, і вони змушені знаходитися в стороні від традиційних дворових розваг — гри в м’яч, скакалок, дослідження підвалів, козаків-розбійників і розпалювання багаття на пустирі.
