Доброзичливці

0
1

2011:

— Кому в нашому Зажопінську норвезький потрібен? Він мабуть складний, награєшся і кинеш. Чого ти дурницями нудьгуєш, вчи англійську, він скрізь зараз.

2012:

— Кому ти потрібна в тій Норвегії? Там таких, як ти, десяток на квадратний метр, тільки прибиральницею і працювати. А по телику що розповідають, ти чула? Дітей у садочку мастурбувати вчать! Та ти сама з того кошмару через місяць втечеш! А чоловік? Ти що, його кидаєш?

2013:

— Ти що, думаєш, що нормальний мужик тебе чекати так довго? Ха-ха-ха! Та він мабуть баб табунами водить! А тебе скоро покине, кохання на відстані не буває.

2014:

— Ну і кому він там потрібен? Мови не знає, до них не здатний… Точно кине, ти ж йому всю самооцінку своєї успішністю вб’єш, мужики такого не люблять.

2015:

— Слухай, а до вас там ніяк не воткнуться? Мову вивчу, твій он як вже шпарить. Хоч прибиральницею для початку…

Не буде для вас цікавлять. Ніяких. Ні для кого. Ніколи.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here