І досвід, син помилок важких

0
31

Відключили у нас вдома воду. Я сиджу на роботі, мама дзвонить і просить, щоб я додзвонилася до аварійної служби і дізналася, що ж таке сталося. Трубку бере дівчина і відповідає задолбавшимся голосом (мабуть, я вже за рахунком далеко не перша):

— Аварійна водоканалу, така-то слухає.
— Дівчина, що з водою сталося? — запитую я жалібно.
— На центральній магістралі аварія, до кінця дня постараємося усунути.

«А точно зроблять?» — як же мені хотілося поставити це питання! Але відкрита на моніторі сторінка «Задолба!» докірливо дивилася мені в очі, і я промовчала, чемно подякувавши дівчину. Уявила, скільки ж у неї, бедненькой, сотень тупящих людей це запитує. Так звідки ж їй знати? Вона навіть на місці аварії не було, так і за ремонтників відповісти не може — адже вони самі не знають, як піде. Теоретично повинні впоратися, а на практиці всього чекати можна.

Дзвоню мамі, пояснюю їй, що аварія, до вечора планують зробити. Тут же кажу: «А тупий питання „А точно зроблять?“ я ставити не стала». Мама розсміялася: «Я тільки хотіла запитати!»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here