Історичні анекдоти: протистояння В. Сталіна і У. Черчілля

0
45


В. Сталін і Черчілль У.
Прем’єр-міністр Великобританії Уїнстон Черчілль навідувався в СРСР кілька разів: в 1942 , 1944 і 1945 роках.
Метою перших двох поїздок були особисті зустрічі зі Сталіним, а третя — вже в рамках Ялтинської конференції «Великої трійки».
Про свої враження від цих зустрічей з лідером радянського союзу та про хід військово-політичних переговорів він згадував у мемуарах «Їх самий славний годину».
При деяких бесідах були присутні й інші члени партії, генерали, тому в радянських архівах також залишилося багато комічних історій з бесіди двох політичних лідерів.
Флот
Коли вирішували, що робити з німецьким військовим флотом, Сталін запропонував поділити, а Черчиль вніс зустрічну пропозицію: «Затопити».
Сталін відповів: «От ви свою половину і топіть».
На переговорах в Ялті йшли суперечки про післявоєнні кордони. Сталін наполягав, що Львів має відійти до СРСР.
Черчілль гаряче заперечував. Під кінець своєї промови він сказав:
— Але Львів ніколи не був російським містом!
— А Варшава була, — заперечив Сталін.
Який середній палець?
Під час Ялтинської конференції Черчілль і його супутники оселилися у Воронцовському палаці.
Черчиллю розповіли, що граф Воронцов побудував свій палац за проектом англійського архітектора, автора Букінгемського палацу в Лондоні.
Черчиллю палац дуже сподобався. Кажуть, що, їдучи з Ялти, він звернувся з проханням до Сталіна:
— Не можна чи придбати цей палац?
Сталін довго мовчав, курив свою люльку, потім запитав Черчілля:
— Який палець у вас в Англії вважається середнім?
Черчілль показав середній палець:
— Цей.
— А у нас цей, — сказав Сталін і склав російську фігу.
Росію не проп’ю
В один із приїздів У. Черчілля до Москви влаштували невеличкий бенкет, на якому були присутні генерали, міністри і інші наближені.
Почалися тости, і між Сталіним і Черчіллем виникло як би негласне змагання: хто більше вип’є? Черчілль підливав Сталіну чарку коньяк, то вино, Сталін — Черчиллю.
Головний маршал артилерії А. Н. Голованов згадував:
«Я переживав за Сталіна і часто дивився на нього.
Він з незадоволенням поглянув на мене, а потім, коли Черчилля під руки винесли з бенкету, підійшов:
— Що ти на мене так дивився? Коли вирішуються державні справи, голова моя не п’яніє. Не бійся, Росію я не проп’ю, а він у мене завтра, як карась на пательні, буде тріпатися.»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here