Контора з ключками

0
23

Диктує мені жінка адресу. До «ес як долар» я звикла, до «і з крапкою» та іншим теж, але тут:

— Петелька.
— ?
— Ну, ми її між собою ключкою кличемо.
— ?!
— Ну, та, яка з російської «о» на одній клавіші!

Це «джей»! Як після цього серйозно ставиться до вашої конторі з ключками?

* * *

Пропоную рекламному агенту під’їхати і забрати статтю з фото для друку в журналі. Приїхати відмовляється, посилаючись на дику зайнятість. Добре, скинемо на мило. Диктує мені жінка адресу, на який хоче отримати текст. Ось її монолог:

— Собака, крапка. А, ні, mail, крапка. Тобто собака mail крапка. Ой, що я таке кажу: не mail, а kbrk. Або krbk, або… Я зовсім заплуталася! Давайте під’їду за статтею сама.

Будь ласка, чекаємо.

* * *

У пошуках роботи дзвоню у фірму з відкритою вакансією.

— Скиньте ваше резюме факсом.
— Може, у вас є електронна пошта? Мені було б зручніше так надіслати резюме.
— Електронкою є, але їй ніхто не користується, тому якщо ви відправите резюме туди, його ніхто не побачить.

Факсом теж відправляти не стала.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here