Довго жити невигідно: виплату накопичувальної пенсії розтягнутий на 258 місяців
«У Росії треба жити довго — до всього доживеш!» — помітив у свій час Корній Чуковський. Влада, схоже, вирішили цю тезу спростувати. В їх редакції він, очевидно, звучав би так: «Чим довше живеш, тим менше пенсію отримаєш».
У відповідності з цим підходом одержувачам накопичувальної частини пенсії щорічно будуть «подовжувати» життя — точніше, те, що на казенному мові іменується «термін дожиття» — на шість місяців. Мінпраці підготував і представив на обговорення законопроект, згідно з яким перший геронтологічний прорив намічається здійснити з 1 січня 2020 року, і далі — регулярно. Відповідно, накопичення на старість — а це фіксована сума — будуть розмазуватися більш тонким шаром на більшу кількість місяців, що зменшить розмір щомісячної виплати.
Кому адресовані ці ініціативи?
Нова практика торкнеться поки не дуже велика кількість пенсіонерів: у 2017 році одержувачів накопичувальної частини пенсії було всього 1,1 млн осіб (з 43,5 млн пенсіонерів). Це в основному «досрочники», отримали право більш раннього виходу на пенсію. Але наростання валу «строковиків» — в дуже недалекому майбутньому. Так що нинішню пенсійну активність влади можна віднести до розряду превентивних заходів перед лицем майбутніх масштабних виплат.
Хто у нас «строковики»? Нагадаємо, після ряду перетрушувань у пенсійній сфері на початку нульових з 2005 року в структурі пенсії була виділена накопичувальна частина — особиста, откладывавшаяся на індивідуальний рахунок. Формувати цю компоненту допустили не всіх, а лише громадян 1967 року народження, яким на той момент було близько сорока, і молодші — з міркувань, щоб встигли щось зібрати. Користуватися накопиченим вони отримували право відповідно до 2022 року (жінки, які досягли 55 років) і з 2027 року (чоловіки — 60 років).
Не пройшло і десяти років, як у 2014 році накопичувальну частину пенсії «заморозили». Конкретно «заморозили» майбутні надходження на особисті рахунки — призначені для цього гроші переводилися в загальний пенсійний котел. Але ті суми, що були накопичені з 2005-го по 2013-й, — вони теоретично нікуди не поділися: залишилися, зрозуміло, не в «натуральному» вигляді, але у вигляді записів на рахунках — а це, як не крути, зобов’язання пенсійних фондів (і державного, і приватних).
Минулого року вік виходу на пенсію і, отже, можливість претендувати на накопичувальну частина посунули на п’ять років. Але потім власників накопичувальної частини «пошкодували»: наприкінці минулого року вийшов закон, згідно з яким ця компонента все-таки буде виплачуватися по досягненні «старого» пенсійного віку.
Як би те ні було, у якийсь регулярний графік виплат цій частині належить увійти вже в 2022 році. Як розподіляти накопичення, які, до речі, за даними ПФР, в 2018 році склали близько 4,5 трлн рублів? Надовго розраховувати?
Тим, у кого зібралося зовсім мало грошей, дозволили отримати їх одноразово. Заначку інших за старими правилами належало розподілити на 19 років — той самий термін дожиття. Але в квітні поточного року розрахункову тривалість виплат вирішено було прив’язати не до фактичної тривалості життя, а до прогнозованої Росстатом на майбутнє.
Оскільки ці показники розходяться — прогнози у Росстату оптимістичні, — вирішили наздоганяти. У тексті законопроекту, підготовленого Мінпраці, наводиться дивовижне у своєму иезуитстве обґрунтування: «В цілях недопущення різкого збільшення тривалості очікуваного періоду виплати накопичувальної пенсії…». Сильно.
У супровідній записці наводиться актуальний прогноз строку життя чоловіків 60 років і жінок 55 років: «очікувана тривалість їх майбутнього життя склала 16,57 і 26,29 років відповідно». І встановлюється «очікуваний період виплати накопичувальної пенсії на 2020 рік у розмірі 258 місяців». (Для порівняння: в 2016 році він становив 234 місяця). А це 21,5 року. Тобто мужики вже повз: встановлений строк пенсійних виплат перевищує термін їх життя на п’ять років. А через рік термін «розмазування» накопичувальної пенсії збільшать ще на шість місяців. І так далі.
А наскільки далі? «Тривалість життя не може збільшуватися темпами на шість місяців на рік, — схопився за голову Юрій Горлин, заступник директора Інституту соціального аналізу та прогнозування РАНХиГС. — Може, вони зменшать «крок» хоча б до трьох місяців в рік? Не можна нарощувати цей показник нескінченно: це абсурд, так можна до 120 років накрутити!».
Кому абсурд, а кому суцільна економія: і платити щомісяця менше, і одержувачі перестають ходити в касу. Теоретично «недотраченный» залишок можуть успадковувати рідні. Якщо правила не переграють.
Марина Тальская
