На хрін

0
44

Студентська організація в одному з відомих оптових супермаркетів — це щось. Вранці по вівторках я закупляюсь там продуктами на весь тиждень. Коли на касі сидить доросла дама, проблем ніяких, а от студентки — це кошмар. Так, я студентка сама і виглядаю років на 14, але це не означає, що можна так хамити покупцеві.

* * *

— Дівчина, ви мені замість гірчиці та хрону пробили два хрону, а хрін дорожче.

Дивиться ціну, бачить різницю у два рубля, віддає гірчицю і збирається обслуговувати наступного покупця.

— Дівчина, ви не хочете віддати мені два рублі?
— (з презирством) Та на, на, тільки не плач!

* * *

Пробиваю три пляшки абсенту.

— А тобі 18 є?

Показую студентський, де чорним по білому значиться: студентка другого курсу.

— Цього недостатньо, там немає твого віку.

Виймаю з сумки квитанцію на оплату квартири на моє ім’я.

— Нічого не знаю. Може, тобі тато на п’ятнадцятиріччя квартиру подарував. Теж мені, розвелося малолітніх алкоголічок.

Дістаю трудову книжку. Не знала, що вона є в сумці, намацала її випадково.

— Що? Трудова? Навіть не показуй, мене не цікавить твоя робота офіціанткою. І взагалі, не витрачай свій час.

Вытряхиваю сумку, знаходжу-таки паспорт. Дивиться — мені вчора виповнилося 18.

— Не буду я пробивати, тобі толком і не 18.

* * *

Касирок звільнили. А мені не соромно.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here