Два цих слова помилково стали синонімами. Насправді, пінг-понг і настільний теніс — це не одне і те ж. Олімпійським видом спорту є саме настільний теніс, а пінг-понг — це самостійна гра з окремими федераціями.
Пінг-понг — це «батько» настільного тенісу. Саме це назва починає зустрічатися з 1891 року. Вважається, що гра зародилася в Англії, де особливості клімату не дають можливості багато часу проводити на відкритому повітрі, а грати з м’ячиком людям все одно хочеться. «Пінг» — це звук удару м’яча об ракетку, а «понг» — про стіл. Спочатку ракетки були з більш довгими ручками, і вони не були обклеєні нічим, площина залишалася твердою. М’ячики виготовляли з різних матеріалів, від корки до каучуку.
Після того, як для гри стали використовувати порожній целлулоидный м’ячик, ракетки стали оббивати чим-небудь м’яким. Саме цей момент і вважається моментом появи настільного тенісу. Головна відмінність цієї гри від пінг-понгу полягає в тому, що для останнього досі використовуються жорсткі ракетки, які ускладнюють обертання м’яча.
Автор: Ангеліна Комарова
Розповісти друзям:
