Не в грошах щастя

0
581

Мене задовбали люди, для яких щастя вимірюється рублями.

На їхню думку, ти обов’язково повинен все життя рости — по зарплаті, кар’єрних сходах, самовдосконалення. Після закінчення інституту — обов’язково друга вишка, адже кількість утворень прямо пропорційно зарплаті.

Ще можна вивчити кілька мов. Інженери зі знанням мови цінуються набагато вище, ніж просто інженери.

Також бажано народитися хлопчиком. Кажуть, у них зарплата більше. І взагалі, поганий той хлопчик, який після дорослішання не відкрив свою справу (ну хоч яке-небудь) і не їздить на «Феррарі».

До речі, особистий бізнес — це завжди багато грошей. Навіть якщо насіння у метро продавати. Якщо немає можливості відкрити бізнес — потрібно обов’язково намагатися стати начальником, заступником генерального, та ким завгодно, лише б званням вище. Чим вище звання, тим більше грошей платять, ага.

Я вам так скажу — якщо ви любите свою роботу без пам’яті і отримуєте за цю любов багато грошей, ви один з небагатьох щасливчиків на землі, вам просто пощастило. Як правило, бувають такі сценарії:

  • Висока посада, щоденні у начальства прочухана (і вони не обмежуються штрафом до 5 тисяч або ласкавим символічним запотиличником), купа звітності, вічна необхідність бути на зв’язку 24/7 — і так, велика зарплата.
  • Висока посада, купа обов’язків, які продовжуєш виконувати й після закінчення робочого дня, відсутність вільного часу та особистому житті — і так, велика зарплата.
  • Середня посаду і гігантська відповідальність за свої діяння. Інженеру заплатили непогані комісійні за розробку проекту будівлі, а воно зруйнувалося через N років з-за помилки в розрахунках. Загинули люди, начальство поседело, а інженер сів у в’язницю. Зате грошей багато, так… чи Потрібні вам такі гроші?
  • Особистий бізнес і купа податків (у тому числі таких, про яких ви і не підозрювали).
  • Особистий бізнес і бажаючі «кришувати» вас хлопці.
  • Особистий бізнес і вічна головний біль, як не залишити без штанів своїх співробітників та їх родини, як знайти клієнтів, як їх утримати, постійно бути в ринку і на плаву.

Особистий бізнес, що дозволяє лежати пузом догори на Сейшелах і віддалено керувати компанією — справа не одного, не двох і навіть не десять. Відпочивати на море ви зможете років так через двадцять важкої, напруженої праці. Вам це треба — а мені ні.

У мене тиха, спокійна робота. Я заробляю 20 тисяч рублів, живу з чоловіком і дітьми, приходжу додому в 18:00 умиротворена і щаслива. Чоловік приходить на півгодини пізніше, його заробіток складає 25 тисяч рублів. У нас росте син, який не ходить в обносках, не харчується помиями і не стріляє у однокласників дрібниця на чіпси. Ми просто розумно вміємо розподіляти свої витрати, при цьому не економлячи на всьому підряд і жити повним життям. Після роботи ми допомагаємо синові зробити уроки, йдемо гуляти, відвідуємо кіно, музеї і парки атракціонів. Харчуємося повноцінно, купуємо їжу не гнилу, і одяг в секонд-хенді. Ми щасливі тому, що можемо собі дозволити не здригатися від кожного дзвінка телефону, не пити валер’янку після важких нарад. Ми не боїмося, що результати нашої роботи нам сторицею повернуться через роки.

Кому гроші, кому-то спокій. Я не тягну вас у свій світ (між іншим, до біса непоганий світ свіжого повітря, відсутність дрес-коду та іншого!), а ви не тягніть мене в свій, повний грошей (нервів, крики, з’ясування стосунків і зірваних угод).

Задовбали!