Не в службу, а в дружбу

0
496

Помічаю якийсь новий вид нищебродов.

Раптово оголошується який-небудь старий приятель, з яким ми тепер живемо в різних містах.

— Привіт, як справи?

— Добре, а ти як? Чим займаєшся взагалі?

— Так все круто, працюю там-то, платять добре. Скучив, давно не бачилися.

— Я теж. Якщо хочеш, приїжджай в гості, місця в квартирі повно.

— Купи мені квиток. Буде круто, потусим!..

Або лайт-версія в рідному місті:

— Привіт, давно не бачилися!

— Так, точно, треба зустрітися. Як щодо зібратися у мене тоді-то?

— Ти живеш далеко, таксі дороге…

— Якщо хочеш, зустрінемося раненько, поїдеш, коли ще автобуси ходять. Або залишайся ночувати.

— Не хочу громадським транспортом…

Гаразд би одиничний випадок. Але, друзі, за що ви потім ображаєтесь на мене?