Непрошені поради гірше образи

0
496

Мене дуже давно і дуже сильно задовбали люди, які дають непрохані поради. З будь-якого приводу, у будь-якій розмові, на кожну ситуацію у таких людей є рада. Не думка, точка зору, а саме рада. Чим же мене дратують поради? Причин кілька.

1) Рада припускає, що я повинна йому наслідувати. Якщо до цього ради у мене було необмежену кількість можливостей, то після ради залишається тільки два варіанти: йти за порадою чи ні. Причому рішення про те, слідувати чи ні порадою, доводиться приймати, враховуючи не лише розумність ради, а ще й можливі образи порадника.

2) Пішла я порадою чи ні, в будь-якому разі потрібно повідомити про це порадника, пояснивши своє рішення. І якщо порадою я не пішла, то причина цього повинна бути ну дуже поважною. Просто «не хочу» не приймається.

3) Рада відразу ставить порадника вище мене. Мовляв, я такий весь із себе розумний-преумный зараз тобі скажу, як же тобі вчинити.

4) Якщо ти пішов все-таки порадою, то молодець не ти, а порадник. І всі твої досягнення відразу приписуються йому, навіть якщо ти і без порад збирався так зробити. Тобто порадник мінімум один раз, а то й двічі самостверджується за твій рахунок. У перший раз — коли радить, другий раз — якщо ти пішов його раді.

Загалом, шановні мудрі порадники, не кажіть мені, що мені робити, і я не буду казати, куди Вам іти.

Задовбали!