Ваша любов, дорогі сусіди, до нічного прийняття ванни мене очевидна б, якби моя спальня не перебувала за стіною вашої ванної кімнати з проржавілими трубами і скрипучими кранами. Кожна серенада ваших труб в три години ночі мені дає заряд бадьорості на весь день. Ви прекрасно знаєте про ту звуковий гамі, яку доводиться чути мені знову і знову. Напевно, ви запитаєте, чому я не сплю в іншій кімнаті? Її просто немає.
Дама зверху, підбори — це божественно. Але тільки не посеред ночі, не у випадку, коли у сусідів вже починає сипатися штукатурка. І перестаньте рухати меблі — я скоро просто не витримаю цього екстазу. Я навіть залишала вам записку про те, що було б непогано вночі дотримуватися тиші, зі своїм прізвищем і номером квартири. Я прошу чогось позамежного?
Чому я досі не хапаю дриль і не починаю відчайдушно свердлити в відповідь на ваші крани і підбори? Чому я з салютом не проводжаю чоловіка в пів на шосту ранку на роботу, танцюючи з бубном, а після його відходу не врубаю на всю «Сектор»? Зрештою, чому я не дозволяю собі кричати під час сексу? Тому що у мене є ви, мої сусіди.
Коли моє терпіння скінчиться, я буду морщити вас до останнього. До викликів міліції, пожежних та інших служб. Але поки я сиджу, скриплю зубами і ні на секунду не розлучаюся з думкою про те, як же ви мене задовбали!
