Олександр Пересвіт: чому він був самим хитрим з російських богатирів

0
16


Читаючи про богатирів Русі, дивуючись їх мужньої відданості Батьківщині і незвичайною силою, мимоволі задаєшся питанням: «А чи існували вони в реальності або ж всі ці герої, їх подвиги – чистий вимисел?». Адже, до нас дійшло не так вже багато літописних джерел тих часів, і багато інформації про богатирів землі руської почерпнуті з билин, переказів, передаються століттями з вуст у вуста. Однак, на думку багатьох істориків, зокрема, Б. А. Рибакова (монографія «Давня Русь. Оповіді. Билини. Літописи» – 1963 р.) та інших, прототипами богатирів, героїв народних легенд, були цілком реальні історичні персонажі. Ось про них-то, з числа тих, хто захищав Батьківщину в тяжкі роки татаро-монгольської навали, і варто розповісти детальніше. Їх по праву можна назвати останніми богатирями Русі.
Олексій Попович
В. М. Васнецов, працюючи протягом майже двох десятиліть над своєю епохальної картиною «Три богатирі», природно, не особливо вникав в історичну та хронологічну правдивість свого твору. Навряд чи йому не було відомо, що зображувані ним витязі (точніше, їх прототипи), що відносяться істориками до групи «молодших» богатирів, жили в зовсім різних сторіччях: Добриня Микитич – в X-му столітті, Ілля Муромець – в XII-му, а Альоша Попович – в XIII-ом столітті.
Саме про останній і піде мова, оскільки з усієї трійці якраз йому і дісталася доля протистояти татаро-монголам. Подвиги молодшого зі знаменитої трійці (його прототипом був, на думку славіста В. Л. Лося – Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона СПб., 1890-1907., стаття «Богатирі» — рязанський боярин Олеша Попович) знайшли відображення в Никонівському літописі, за версією якої богатир був у числі дружинників Всеволода Велике Гніздо, а потім і Костянтина Всеволодовича, його сина, якому допоміг у 1216 році виграти Липецьку битву. Після смерті Костянтина Попович відправився в Київ, де й служив Мстиславу Старому аж до битви на Калці. Саме там 31 травня 1223 року і склав голову билинний богатир.
На думку ж Б. А. Рибакова, прототипом Поповича послужив Ольбег Ратиборович, дружинник Мономаха, який брав участь у вбивстві половців хана Итларя (в билинах згадується як «Ідолище погане»).
Звертає на себе увагу повна впевненість практично всіх істориків в існуванні став прообразом Альоші Поповича реального богатиря.
Евпатий Коловрат
Про подвиг цього російського богатиря, рязанського боярина і воєводи нам відомо з ряду джерел різного віку («Повість про розорення Рязані Батиєм», «Відомості і замітки» Срезневський, 1867 рік, статті В. Ф. Міллера « Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона», СПб., 1890-1907, інших історичних праць). Нагнавши зі своїм загоном чисельністю всього 1700 воїнів, що йдуть після розорення Рязані полчища Батия, він зумів завдати їм багатотисячні втрати.
Монголи змогли здолати російських месників лише з допомогою стінобитних машин. Самого загиблого в битві Евпатия Коловрата поховали в 1238 році, 11 січня в Рязанському соборі (Військові повісті Стародавньої Русі. М.—Л., 1949.).
Пересвет і Ослабля
Не менш відомі на Русі і подвиги богатирів Олександра Пересвіту та Родіона (иночески пострижений як Андрій) Ослабля, ченців, що наблизило перемогу російського воїнства в Куликовській битві(Ігум. Андронік «Православна енциклопедія, М., 2000).
Пересвет на очах двох протиборчих армій убив в одиночному кінному поєдинку знаменитого монгольського поединщика Челубея. Причому, знаючи, що той перемагає суперників, використовуючи більш довгу, ніж у росіян, спис, чернець зняв свої обладунки, щоб, прийнявши удар у м’які частини тіла, таки дотягнутися до супротивника. Перемігши Челубеем, Пересвет зміг повернутися до своїх в сідлі і лише там помер від отриманих ран.
Ослябля не тільки героїчно бився проти Мамаєвих полчищ, але і (за однією з версій) після поранення Дмитра Донського надів його обладунки і повів війська в чергову сутичку. Існує інформація, що богатир не загинув у битві, а був у складі посольства Дмитра Донського в Царгороді не пізніше 1389 року.
Обидва богатиря зараховані РПЦ до лику святих.
Зрозуміло, і пізніше не зникли з землі руської богатирі-патріоти. Але їх подвиги вже увійшли в історію спочатку Російського царства, а потім і держави Росії.