Китай може ускладнити доступ американських компаній до свого ринку і ресурсів, зокрема в сегменті рідкоземельних металів.
Торговельні відносини між США і Китаєм, що розвивалися за кілька років президентства Трампа за негативним сценарієм, в даний час переходять до стадії відкритої конфронтації. Замість очікуваного угоди Вашингтон і Пекін продовжили застосування взаємних обмежень у торгівлі у вигляді імпортних мит. Адміністрація США також звинуватила компанію Huawei в шпигунстві і частково обмежила для неї доступ на американський ринок (зокрема, в плані надання послуг для державних структур).
Які відповідні дії можуть піти з боку керівництва Китаю в даній ситуації? Приклади найбільш радикальних кроків у відповідь КНР в середині травня 2019 р. у виданні Global Times навів заступник директора Інституту міжнародних відносин Народного університету Китаю Цзінь Цаньжун, назвавши «трьома козирними картами» Китаю в торговельній війні з США заборону на експорт рідкоземельних металів в США, розпродаж американських держоблігацій та обмеження щодо американських компаній.
Китай, швидше за все, поки не буде відкрито використовувати всі «козирі» в торговому конфлікті з адміністрацією Трампа – заборони на діяльність компаній, санкції, спроби відкрито завдати шкоди фінансовій системі іншої країни, це крайні заходи, які швидше видають безвихідне становище, а не сильну переговорну позицію влади. Самі американські експерти раніше вже попереджали про можливість подібних діях у відповідь Пекіна, зокрема в плані масштабної продажу держоблігацій США.
Відвідування головою КНР Сі Цзіньпіном підприємства JL MAG Rare-Earth Co з виробництва рідкоземельних металів на південно-сході Китаю в провінції Цзянси, про який повідомляв портал «Вести.Економіка», було розцінено поруч американських ЗМІ як натяк на підготовлюваний заборону на експорт рідкоземельних металів в США.
Додатковим приводом для подібних спекуляцій стала присутність в ході даного візиту віце-прем’єра держради КНР Лю Хе, очолював китайську делегацію на торгових переговорах з США.
Оголошення повної заборони на експорт рідкоземельних металів в США з боку Китаю під приводом «захисту національних інтересів» є можливим, але малоймовірним рішенням.
Більш ймовірно введення підвищених імпортних мит на продаж рідкоземельних металів компаніям окремих секторів США, наприклад оборонним та телекомунікаційним фірмам, а також для всіх компаній, які можуть займатися перепродажем даної сировини і, по тих чи інших причинах, не зможуть назвати кінцевого споживача придбаних рідкоземельних металів. Це призведе до більш високих витрат для компаній і секторів, що підтримують обмеження адміністрації Трампа щодо Китаю.
Як більш витонченого способу уязвления адміністрації Трампа Китай міг би провести тендер на створення електронної платформи для експортної реалізації рідкоземельних металів, який могла б виграти компанія Huawei, ставши оператором подібного маркетплейса.
Рідкоземельні метали активно використовуються при виробництві мобільних телефонів; каталізаторів в продукції автомобільної та нафтової промисловості; лазерів, що належать до продукції компаній військово-промислового і телекомунікаційного комплексу; постійно діючих магнітів (енергетика, ВПК); радарів; продукції атомної енергетики, а також в цілому ряді інших сфер, пов’язаних з використанням високих технологій.
Американські власті неодноразово звертали увагу на дефіцит власного виробництва рідкоземельних металів, а також ризики для оборонного сектора США в плані дефіциту певних найменувань металів. Про це, зокрема, було заявлено у доповіді Рахункової палати США (GAO) у 2015 р., тобто ще до початку поточного відкритого торгового конфлікту з Китаєм.
Напередодні торгової конфронтації з КНР ситуація залежність США від імпорту рідкоземельних металів з Китаю була і зовсім безрадісною. За даними доповіді Федерації американських вчених (FAS), до 2014 р. частка американського імпорту з Китаю перевищувала 90%.
За останні роки США змогли збільшити виробництво рідкоземельних металів: за даними статистики Геологічної служби США, виробництво виросло з 5-6 тис. метричних тонн в рік в 2014-2015 рр. до 15 тис. метричних тонн в 2018 р. (pdf). Однак ці цифри істотно нижче максимальних показників видобутку рідкоземельних металів в США в 1980-1990 рр., коли обсяги видобутку досягали 40 тис. метричних тонн в рік.
США можуть намагатися збільшити виробництво на своїй території, підвищивши інвестиції в переробку продукції з використанням рідкоземельних металів, а також збільшити обсяг закупівель в інших країн. Але для цього потрібні значні додаткові інвестиції.
При цьому із запасів рідкоземельних металів США все ж помітно відстають від Австралії, Бразилії, В’єтнаму, Індії, Росії та Китаю і в довгостроковому плані не зможуть повністю відмовитися від імпорту. В результаті практично будь-які обмеження з боку Китаю в даній сфері призведуть до зростання витрат США на імпорт рідкоземельних металів.
Але все ж найбільш імовірним сценарієм є створення Пекіном атмосфери невизначеності для американських компаній, які підтримують обмеження США проти Китаю і китайських компаній. Влада КНР будуть прагнути підкреслювати негативну роль, яку відіграє американська адміністрація в розв’язуванні торговельної війни.
Прикладами відповідних дій Китаю в подібній ситуації за останній час вже стали скорочення імпорту вугілля з Австралії і сільськогосподарської продукції канадських компаній. Китайська влада не оголошували про пряму заборону на імпорт продукції та сировини даних країн, що підтримали обмеження щодо Huawei і заборонили участь китайської компанії у створенні мереж 5G, але при цьому почали помітно скорочувати обсяги закупівель і проводити додаткові перевірки продукції, що купується.
Крім того, у відповідь на затримання в Канаді фінансового директора Huawei Мен Ваньчжоу, дочки засновника компанії, Китай не став заарештовувати глав якихось великих компаній Канади або їх родичів (як вчинили канадські влади за запитом США) – були арештовані кілька маловідомих канадців.
Найбільш серйозними заходами проти США з боку Китаю в довгостроковому плані будуть не заборона або обмеження експорту рідкоземельних металів і навіть продаж держоблігацій США, а створення проблем для подальшого розвитку американських компаній – з цим завданням частково вже успішно справляється сама адміністрація Трампа, але Китай може «допомогти», підвищивши для них елемент невизначеності.
Покупцем держоблігацій США в обсязі трохи більше $1 трлн, яким сьогодні володіє КНР, в кінцевому рахунку може стати Федеральна резервна система. Розпродаж трежеріс з боку Китаю і загальне скорочення іноземного попиту призведе до негативних наслідків у вигляді зростання процентних ставок і волатильності фінансових ринків, але це можливий варіант: як показали дії США під час фінансової кризи, коли ФРС почала купівлі іпотечних цінних паперів і держоблігацій.
Єдиним і найбільш значущим чинником, що американські влади не можуть як-небудь змінити, є доступ до нових ринків збуту. За останні роки американські влади постійно заявляють про те, що намагаються змусити заплатити більш високу ціну» РФ, а тепер і КНР. Поки що більше всіх розплачуються не громадяни Росії або Китаю, а американські компанії, які не мають можливості довгострокового розвитку на нових ринках і прийняття довгострокових інвестиційних рішень через непередбачуваність адміністрації США, оголошує про нові обмеження.
Через невизначеність у торговельних відносинах з іншими країнами, зниження можливості доступу на ринки збуту, за зростання цін на товари та послуги в результаті торговельної війни Трампа будуть платити американські компанії та населення США.
Виступати за припинення санкцій і торгових воєн будуть в першу чергу саме вони. Як зазначав портал «Вести.Економіка», ряд американських компаній вже звернулися до адміністрації Трампа з проханням скасувати підвищення мит на китайські товари.
Для розвитку компаніям потрібні нові ринки збуту і зростання споживання продукції. Подорожчання товарів і зниження їх доступності для споживачів – від взуття до смартфонів і автомобілів надалі (що також входить в плани Трампа) – укупі з ускладненням доступу для США на ринки країн призведе до погіршення фінансових показників американських компаній.
Трамп зрозуміє необхідність припинення торговельної війни, тільки коли переконається, що дії «по захисту національних інтересів» у вигляді санкцій та торгових обмежень відносно інших країн, в першу чергу наносять шкоду економіці США та американському ринку акцій.
