Я клептоманка — у мене хворобливий потяг до злоЕкшн ства. Я із забезпеченої сім’ї, у мене є високооплачувана робота, але я хочу забрати все, що погано лежить.
У студентські роки ми з друзями крали масштабно. Вони це робили з ідейних міркувань (проти капіталізму і мережевих магазинів), я ж потурала своїй тязі. Ми крали в магазинах продуктів, одягу, техніки. Іноді це було цілком невинно: пару шоколадок, наприклад. А іноді ми виносили товарів вартістю на пару десятків тисяч рублів за раз.
Подібним я не займаюся вже років сім. Я тримаю себе в руках, утоляю спрагу за допомогою комп’ютерних ігор, наприклад, серії The Elder Scrolls. Але навіть зараз мені вкрай складно втриматися, коли я бачу гроші в прямому доступі і знаю, що я можу оволодіти ними без усякого ризику. Стирчать із сумок гаманці, зім’яті п’ятитисячні купюри в задній кишені чужих штанів, відкриті каси. Телефони. Телефони просто скрізь. Мене зупиняє тільки те, що з ними багато мороки і мало профіту, хоча все одно в ящику столу валяється штук п’ять-шість різних моделей.
Я не хочу переступати закон більше, але, їй-богу, як же мене задовбали наївні дурники, які думають, що з ними ніколи нічого страшного не станеться!
