Люблю відвідувати незвичайні тематичні кафе-ресторани, оскільки типові забігайлівки в типовому європейському стилі здаються нудними. Куди цікавіше, наприклад, заклад, стилізований під середньовічний замок з усіма атрибутами або козацька корчма з пістолями, шаблями та іншим. Але часом я не розумію деяких господарів таких закладів, які відкрили стилізований ресторанчик, але при цьому не подбали про атмосферу.
Уявіть ресторан, стилізований під початок XX століття в Російській імперії. Все ідеально, стиль витриманий відмінно: на стінах висять атрибути того періоду, старі фотографії, портрети і світильники. Та ось тільки прямо навпроти столиків — самий звичайний плазмовий телевізор, по якому крутять щось на зразок MTV з кліпами всяких поп-зірок нашої естради, так і зарубіжної. З колонок ж лунає зовсім інше — щось з іноземної поп-музики років 70-80-х, і все це на такій гучності, що доводиться мало не кричати собседнику за столом.
Плазмовий телевізор — це, звичайно, круто і вражає, але в такому закладі він виглядає так само безглуздо, як спортивний автомобіль посеред якийсь села з розбитою дорогою, брудом, курками і іншим. Та й відволікає ще — хочеш поговорити з людиною або просто насолодитися антуражем, але мерехтливий широченний екран так і тягне — не дивитися неможливо. А там зірки крутять-вертять своїми тілесами, а для зручності внизу ще і текст пісні йде.
Могли б телевізор на худий кінець якось замаскувати — наприклад, поставити його в раму, мовляв, це картина така дивовижна. Так ні ж! Сумно бачити такі реалії.
