Птахи верещали за вікном так, ніби їх там катували. Особливо соловя

0
78


Ось така історія — що зі мною сталося…
Приходить повідомлення на вконтакте від жінки по імені Sofia Vinele:
— Здрастуйте, музикант Remi Ni Ji — це Ви?
Я:
— Здрастуйте! Так — я.
SV:
— Це ви автор і виконавець пісні «Любов Гумка».
Я:
— Так, а що ви хотіли? І правовласник теж я…
SV:
— Відмінно! Я організатор вечірок, весільних шоу. Зараз займаюся організацією шоу на весілля, наречена — дочка мого замовника хоче, що б Ви були в списку музикантів, які будуть виступати на шоу — зі своєю піснею «Любов — Гумка». Я хочу обговорити цю можливість з Вами — і суму гонорару за виконання Вашої музики.
Ну я спочатку подумав, що це — якась пошутилка, ну і здуру пишу їй:
«Сума — 100 000 $ за пісню».
Дівчина начебто зникла…
Але хвилин через 20:
SV:
— «ОК. Замовника ця сума влаштовує.
Я Вам коротко викладу умови:
Шоу планується на 27.04.2019. 18.30-23.00.
Місце проведення — острів K(xxxxxx)i, Канарські острови. Доставка за рахунок замовника, приватним літаком туди і назад. Прибуття планується заздалегідь за 2дні. Виліт 25.04.2019, 11.34 а.m.(Москва) з аеропорту Анапа. Доставку в аеропорт і назад теж організуємо ми. Автомобіль приїде за Вами в Новоросійську в 9.00 год.
Перебування на острові на приватній віллі, що належить замовнику, окрема кімната на 4чол. — для Вас і Ваших супроводжуючих. Після концерту зможете перебувати на острові за наш рахунок ще 2дні. Харчування, перебування за рахунок замовника. Або якщо хочете — організуємо переліт тому відразу після концерту. Як Вам буде зручно. У супроводі з Вами буде працювати наш режисер — постановник та звукооператор, всі технічні питання Вам потрібно буде обговорити з ними заздалегідь. Ваші додаткові умови ми можемо обговорити зараз. Мені необхідно буде зв’язатися з вами по телефону або за допомогою голосових повідомлень месенджерів. Ось мій номер — ????????????…
Тут я трохи офігів. Ну думаю — точно прикол якийсь:
Пишу їй:
— «Оп! Дівчина, почекайте. Ви зараз хочете… поговорити зі мною по телефону?»
SV.
— «Так, хочу. Це потрібно, що б ідентифікувати Вас як реальної людини — мало, раптом фейковая сторінка. Мені більш зручно спілкуватися в текстовій формі, але дзвонити все таки буде необхідно. Наберіть зараз, якщо зручно, мій номер, я Вам передзвоню.»
Трохи подумавши, я беру трубку і набираю її номер. Вона скидає і відразу передзвонює. (далі опишу всі розмови як є, що на диктофоні записалися)
SV:
— Алло. Доброго дня. (приємний жіночий голос з легким французьким акцентом)
Я:
— Доброго дня. Це Ремі Ні Джі — ви просили Вам зателефонувати.
SV:
— Так, так — Ремі Ні Джі — значить, це Ви?
Я:
— Так начебто поки я…
SV:
— Ви можете проспівати або повторити текст Вашої пісні зараз?
Я:
— Так, можу… (співаю перший куплет) достатньо?
SV:
— Так, так. Спасибі. Дуже добре. Ви зможете мені до завтра до 11год.ранку по Москві зібрати повний список Ваших умов для участі в концерті?
Я:
— Е-е, Софі, вибачте, але я… Я ніколи не виступав на сцені…
SV:
— Не зовсім зрозуміла вас…
Я:
— Розумієте, ніколи не співав на сцені… Жодного разу… Я за професією — електрик. Я навіть як би і не музикант… Ну я роблю свою музику вдома на комп’ютері… точніше в гаражі… Це моє типу хобі — я в цьому ділі не профі. Я на цьому не заробляю… як би взагалі…
SV:
— Е-е .. Навіщо? (питання як би нитуда, але було явно чути з голосу, що дівчина трохи збита з пантелику)
Я:
— Я просто сам пишу і роблю свої пісні, тому, що мені це… ну просто в кайф… Можу цілодобово не знімати навушники, шліфувати музику. Але я ніколи не виступав з нею ніде. Навіть родичі, дружина — не в курсі, що я пишу музику і співаю…
Зависла тиша на тому кінці….
Я:
— А ви, мабуть, хочете, що б я заспівав на сцені? Я, чесно кажучи, навіть не уявляю — що для цього потрібно… Там треба якось підготувати музичний трек, обладнання, зовнішність, костюми та інше… Та ще за це хтось напевно буде платити гроші… Ну а мені для цього треба відповідати…
У трубці явно зависла пауза… Потім:
SV:
— Ви електрик?
Я:
— Так…
SV:
— А! Ну тоді зрозуміло… чому… ви думаєте, що повинні відповідати…
Я:
— Я вибачаюся… Хоча власне…
SV:
— Вибачте, Ремі, так Вас звуть? Це ж Ваша пісня, Ви правовласник композиції і Ви її виконуєте самі без обробки вокалу?
Я:
— Ну так, звичайно. Хоча не зовсім… Мене звати Влад. А Ремі — це псевдонім… Але зводити вокал в треку сидячи перед компом — це зовсім не те, що б стояти на сцені перед натовпом і співати, дихати правильно, рухатися. Взагалі не те…
SV:
— Почекайте Ремі… Влад… Як мені Вас називати? Хоча це не важливо — буду називати вас Ремі. Трохи проясню — як би замовник знає, що Ви маловідомий початківець музикант. Власне в цьому і фішка мого шоу, що поруч з дуже відомими… будуть виступати і маловідомі. У нас як би в вас — в цьому плані немає проблеми.
Я:
— Та ну — я не те що б мало відомий — я взагалі як би кому не відомий… і по справі не музикант… Я так подумав, що це якась жарт, лохотрон або черговий прикол якогось радіо… Ви мене вибачте, Софія… Якщо ви мене просто зараз разигрываете — то я б не хотів би в цьому участь… Вибачте…
SV:
— Ремі, ви хочете відмовитися від участі в шоу?
Я: — Ну так… Мені не дуже приємно зараз брати участь у таких змаганнях та інших… та й взагалі це якось принизливо… Вибачте, до побачення. (кладу трубку)
Не знаю, але на той момент — так як то прикро трохи стало. На що той хворе натиснув де то…
Через п’ять хвилин знову дзвінок від SV:
— Вибачте, заради бога, Ремі… Влад… Але ви мене не правильно зрозуміли. Все те, що ми з вами обговорювали — не розіграш, не лохотрон і не жарт. Все це правда — слово в слово. Це реальна пропозиція про виступ на концерті і я теж трохи не очікувала, що у вас немає досвіду концертних виступів. Але це нас цілком влаштовує! Просто ви трохи не уявляєте особливості нашого шоу. Як я вже сказала — в цьому і є основна ідея — особлива родзинка нашого шоу, що у нас виступають і знаменитості і дебютанти. Хоча, звичайно навіть вони зазвичай мають початковий рівень підготовки до виступів… Але, що б от так, як ви — чесно сказати, я здивована, що ми знайшли саме того, хто буде виступати перший раз у своєму житті… Це дуже цінна знахідка для нашого шоу, повірте. Це як знайти…
Тут вона затнулася підбираючи слова, але я зрозумів думку і вставив слово перший:
Я: — Типу незайманого знайшли…
SV: -? Да-а-а! Щось типу цього…
Я: — М-М… А що за специфіка у вашого шоу? Це якісь збоченці — нудисти або геї?
Або мене з’їдять вкінці?
SV: — О-О, що ви, ні, ні! Це майже звичайна рожеве весілля. Дочка і син відомих людей, дуже багаті батьки роблять весілля. Сім’я нареченої американці ірландського походження. Батько нареченого — з російським корінням. Але є, звичайно у них свої особливості, як у всіх багатих людей. Діти теж не прості, зі складним світосприйняттям. Наприклад, я досі не можу зрозуміти, чому вона вибрала саме вашу пісню — наречена вибрала… вона знає всі ваші пісні і ми для шоу вибрали Гумку — у повній версії… Мабуть, вона сама проста і уровновешенная з ваших пісень… Або мабуть вона хоче, що то сказати допомогою музики…, не знаю.
Я: — О, дякую! Отже, ви запевняєте мене, що це не прикол? Я просто не можу повірити, що хтось дійсно стане платити такі гроші за це моє… спів.
SV: О, повірте, будуть платити саме стільки, скільки ви запросили — це я вже погодила з замовником. Пісні багатьох відомих музикантів, які будуть выстыпать в цьому шоу — обійдуться замовнику дорожче… І я б особисто — їх просто не змогла б слухати, якби не мій професійний яке зацікавлення… Так що про суму гонорару ви не турбуйтеся — вона залишиться незмінною, навіть якщо вас почне трясти лихоманка під час концерту або ви зірвете голос або впадете в непритомність. Головне, що б ви вийшли на сцену і заспівали свою пісню… Моє шоу — дуже вам сподобається — в цьому його своєрідність… Це дуже музичне шоу з елементами караоке — публіка дуже розкута і позитивно оцінить будь-які ваші недоліки, як і свої власні. Присутні багато відомих гостей і яскравих людей, яких взагалі ніхто не знає… В цьому суть контрасту… І це дуже яскрава атмосфера тропічного свята… Ви отримаєте свої гроші, стільки скільки домовилися, плюс всі ті умови, про які я вам писала. Думаю, що підготуватися — вам заздалегідь до виступу — дуже не завадило б, підготувати музичну композицію — без вокалу у високій якості, і інші тонкощі справи — їх ви обговоріть з режисером. Його звуть Роджер Т. і він в процесі зможе вас підготувати до виступу. Одяг для концерту ми вам підберемо самі. Це тропічний клімат, свої особливості… Якісь обмеження для здоров’я, виїзду з країни у вас є?
Я: — е-Е… Здоров’я в нормі, а от пристави можуть… у мене там штрафи по суду на 20тыщ.
SV: 20тысяч? Доларів?
Я: Ні, рублів.
SV: Це не проблема, у мене адвокати швидко зроблять вам документи на виїзд. Ви ще подумайте над списком умов. Я поки вишлю вам за WhatsApp проект контракту, можливо, що ви захочете підкоригувати… Зверніть увагу на пункти наших умов, конфіденційність та інше…
SV:
— І ще — можливо вам потрібні якісь початкові витрати на підготовку. Я поговорила з замовником, він дуже перейнявся до того, що ви… е… починаєте з нуля, і ми вирішили, що зможемо надати вам аванс, крім того, що ви запросили за виступ. Мені потрібні будуть ваші банківські реквізити, номер рахунку карти, бажано доларовий рахунок в будь-якому з популярних поза Росії банків… Ми переведемо вам аванс 50 тисяч. Ця сума не входить у ті гроші, які ви озвучили. Замовник вирішив виділити їх вам в якості презенту, для підготовки до виступу… Отже, поки все, до зустрічі, чекаю від вас список реквізити.
(Квапливо як то кладе слухавку)
І тут мені в голову тільки БаАммм!
Навіщо їм мої реквізити? Блін, невже аферисти якісь… Хоча, думаю, що вони можуть скористатись від реквізитів. Ну думаю, якщо це знову блеф — нехай поблефуют, подивимося…
Коротше, скидаю їй повні реквізити, і доларовий і звичайний, номери карт. Вона мені «Ok.» і надсилає договір. Я його починаю читати…
І тут чую в телефоні бім-бім!
Відкриваю. Повідомлення від ВТБ. Зарахування на рахунок . Боже мій! 50 тисяч $! Не рублів, а баксів — мати їх! Не вірю очам. Перевіряю звідки смс. Все вірно — банк ВТБ. Заходжу в додаток особистий — зарахування — 50тыщ.баксів!
Чорт! Знаєте, чесно кажучи, не дуже вийшло читати договір, коли в тебе на рахунку 50тонн баксів!? Руки злегка тремтять, якийсь мандраж, в голові каша.
Ні — голова — як дзвін, після удару.
Тобто, думаю, це все ж таки правда. Ніяких уколів. Коротше, це словами не описати. Та й не кожен зможе зрозуміти простого електрика, якому все своє життя, довелося тяжко працювати на те, що б звести кінці з кінцями — що б хоч якось прогодувати сім’ю… І тут він просто заспіває пісню на острові — свою пісню — і у нього вже є за це 50 тисяч баксів…! Я сидів дивився на рахунок і ось… зізнаюся — сльози потекли у мене струмком, як у дурня… З дитинства ніколи не плакав. Навіть бувало фільм дивишся… — є такі фільми… і сльози підступають, дружина вся в соплях, а я ні в яку. А тут прямо прорвало…
Коротше, це можуть зрозуміти тільки такі ж як я — тільки ті, хто багато років закопує свій талант в гнойову купу з-за всякої битовухи Розумієте… я не можу без цього жити — може я і справді хворий — але у мене в голові постійно народжується музика і мені її потрібно писати — інакше мене просто розірве нахрен.
І ось дійшло до того, що я ховався від дружини в гаражі, як наркоман, тому що вона ненавидить, коли я пишу музику… Вона біситься коли я сиджу в навушниках за компом… Вважає, що це ідіотське і марне заняття… Що б не сваритися з нею, я став уривками робити музику в гаражі… А тепер ми розлучилися взагалі… Я втратив сім’ю, і у мене нічого немає, крім пари пісень моєї музики, які я теж толком не доробив — і толку від них ні на гріш. Так було.
І тут ба-бах! 50тонн!
Вобщем. Дещо як я прочитав контракт. Нічого підозрілого в ньому не виявив.
Згадав, що у мене є добре знайомий адвокат — Саня — подзвонив йому, розповів ситуацію і скинув договір подивитися. Через годину він мені дзвонить і питає:
— А що, гроші ось так от просто прийшли на рахунок і ні яких там блокувань від відділів з протидії финансированиия тероризму та інших мудизмов від фсб…?
— Ні… — кажу, — просто прийшла смс… Зайшов у свій кабінет через додаток — все як у смс — 50штук баксів надійшли на рахунок.
— Дивно, — повинні були автоматично заблокувати рахунок… Мабуть не твій простий замовник, дуже не простий… В контракті все гладко, як би нічого незручного я не виявив. Дуже хороший контракт…! Я поїхав би з тобою, якщо хочеш… Супровід всіх питань — якщо вони це все оплачують, то плюс від тебе 5тысяч баксів — і я з тобою покатаюсь.
— Та почекай ти, я ще сам не знаю — їхати, не їхати — намагаюся зібратися з думками… Мені треба подумати…
— Хрону тут думати?! Поїхали… Ладно за 3тыщи баксів поїду з тобою… А то ти без юриста влізеш там куди небудь… Раптом не зможеш заспівати і тебе кинути захочуть… А тут контракт — і я — адвокат!
— Хотіли б кинути, напевно ні авансу, ні контракту не давали б…
— Е… теж вірно… Але всяке буває. До речі, податки тобі теж доведеться платити… А я допоможу, як менше платити… Давай вирішуй!
— Добре…. Я подумаю, почекай. Я тебе наберу…
Сиджу туплю. 50 тищ. баксів! Дьявольщина якась. Че робити?!
Коротше починаю збиратися, дивлюся на себе в дзеркало. Блін, передні зуби поламані. Підстригтися треба, одяг і сумки купити… Ладно — це завтра, вже ніч. Згадав, що потрібно трек без вокалу зробити. Поліз в FL-ку. До 3ночі — зробив трек, закинув в телефон і на флешки. Ну і інші пісні свої, теж закинув в мультиканальном варіанті, якщо раптом що, просто вокал на навушник виведу, легше співати, коли сам собі у вухо співаєш. Найголовніше слова не забути і не заїкатися.
Умови! Та які мені нахрен умови! Я перший раз на сцену співати вийду. Мої умови, що яйця були не варені, якими в мене кидати будуть. І помідори, що б не гнилі…
Дещо як заснув до 5 ранку… 50штук…! Лежав думав куди буду завтра витрачати, скільки готівки знімати, скільки чого куди…
Прокинувся в 10ч. від дзвінка телефону… Режисер Роджер:
— Добрий день!…….
Коротше познайомилися — йому потрібен мій мінус послухати, визначити по часу і звуку, що куди, теж своїх проблем багато. Вацап, соцмережі. Мої документи, фото і відео — теж, якщо можна. Вага, зріст, розміри одягу, реактивність на алергени, їжа, голосові зв’язки, готовність до перельоту, правила аропортах, адаптація, мелатонін, алкоголь, наркотики, і багато що інше — ось про все це — було у мене натщесерце — навіть чай не попив. 2години телефонна розмова. Важкий чувак. Але веселий. Так і прозвав його — Веселий Роджер. Чимось схожий на Джона Сільвера з Острова Скарбів. Чорт! Суцільні персонажі з кіно.
Після нього зателефонувала SV:
— Я не отримала список Ваших умов, що б внести в контракт, а хотіла б його побачити.
— Софі. Я згоден на той варіант контракту, що ви мені прислали — я чесно кажучи, не можу нічого придумати, чим вас спантеличити… Але — 50тысяч переконали мене, що ви краще за мене розбирається в моїх умовах, ніж я сам… Спасибі вам величезне! Я заспіваю свою пісню цієї вашої дочки… Так я їй всі свої пісні заспіваю, якщо захоче…
— Ні, ні, всі пісні не треба — ми замовили тільки одну. Навіть якщо вона стане просити заспівати ще що то в рамках шоу! Всі інші ваші пісні — співати на весіллі… Сленг… Самі розумієте… Якщо чесно, то спочатку вона хотіла «10 оргазмів…», але я її переконала, що це не зовсім пристойна пісня для весілля, там будуть люди різних поколінь і рівня.
— Софі. У мене купа пісень, яких ще ніхто не чув. «Загадай бажання» наприклад. Або «Амінь!» Я не можу поки їх нікуди викласти. Вконтакт взагалі все обрізав, реалмьюзик взагалі заморозили і трамбують. А на айтюнсы у мене немає грошей… Хоча — у мене ж тепер є гроші! Гаразд, загалом ви мене зрозуміли, не буду вас відволікати…
— Добре, я зрозуміла вас. Контракт ми підпишемо в аропорту в Анапі. У нас буде час, хвилин 10… Ваші умови — якщо щось придумаєте, просто роздрукуйте в 3экз. на окремому аркуші — я подивлюся там і якщо це прийнятно — підпишу.
— Софі. Я підпишу вам повну капітуляцію без умов — мій адвокат, дав добро. Головне що б мене випустили пристави з цієї дупи… А потім… тому на митниці не відібрали гроші податкові і фсб.
— Владе, я думаю, що ми ці питання владнаємо без проблем. З приводу авансу ж не було жодних проблем? Вважайте ці гроші подарунком від замовника, можете їх витрачати як хочете, навіть якщо ви відмовитеся взяти участь у шоу, про них в контракті не буде сказано ні слова. Тому замовник їх просити не буде.
Йому і мені важливіше, що б ви погодилися на участь у шоу.
— Ось це взагалі добре! Сподіваюся, що я впораюся… Дякую, Софі…
На цьому разгор закінчився, вона явно поспішала, дуже зайнята леді… А в мене від шоку не було слів…
В 15год. зняв з картки перші 200 т. рублів готівки! Більше ліміт не дав. І погнало… ! Процес описувати не буду. Нічого не пам’ятаю! Все як у золотому тумані… Жартую!
До 2 ночі вийшов з магазинів. Витратив що близько півмільйона рублів. Зарядив всі дірки в справах, поки мене не буде… На ходу їв і пив все що під руку потрапляло. Зрозумів, чому всі ділові люди, типу Софі — так поспішають… Ще зрозумів, що так жити не можна — випив панзинорм, а потім і ентеросгель. Здорвье треба поберегти перед концертом. Вирубався.
Вранці в 10ч. розбудив дзвінок Сани, мого адвоката :
— Так що вирішив? Їдемо чи ні?
— Так, начебто їдемо.
— Мене береш з собою?
— Так, поїхали. Мені все одно більше взяти з собою нікого, а одному — страшнувато.
— Ха. Може дівчат з собою взяти? На підспівування…?
— Думаю, з ними буде ще страшніше — і на їх кастинг занадто мало часу. Завтра вранці вже летіти… А у мене справ сила-силенна…
— Ти до речі читав пункт контракту про конфіденційність…
— Читав, але не вникав. А що там якась лажа?
— Ну як би так… Якщо ти проболтаешься про ті події, які будуть відбуватися після підписання контракту і до приїзду назад, то тобі не заплатять грошей. В рамках закону, звичайно… Якщо в тебе почнуть стріляти, можна про це повідомити в поліцію…
— Ого! Не дивно, але я… так подумав — а чи варто тоді тебе брати з собою, раптом ти проболтаешься, а мені не заплатять. Це я, виходить і з тобою повинен укласти договір, що якщо ти проболтаешься, то повинен будеш мені відшкодувати шкоду…?
— Ну, нееет. Я — не такий! Я — людина слова. Мені професійна етика не дозволяє розголошувати секрети клієнта.
— Та хто в наш час вірить юристам на слово?! (посміхаюся) Все — не беру я тебе!
— (Серйозно) Влад! Так що, мені збиратися, чи ні? Теж час…
— Гаразд, жартую, збирайся. Тільки якщо отсужу у тебе 100 штук баксів… (улыбаюся). Аванс треба?
— Так, я сам хотів попросити… Скільки зможеш…
— Зможу штуку в баксах. Вистачить поки?
— Так… Досить! (чути, що радый весь…)
Коротше, зарядив Саню. Їдемо тільки вдвох. Домовилися, що вранці він 8.30 буде у мене на гаражі.
О 15.30 Вийшов від стоматолога посміхаючись вінірами. Дуже не зручно, точніше незвично. Док сказав, що треба походити і звикати. Головне, що б, ця херня, коли відкрию рот на сцені не випала з рота на підлогу… Буде дуже забавно. Що би викрутитися з такої ситуації — доведеться заспівати «Канибала» в стилі Мерліна Менсона… Потренувався з ними співати. Трохи спотворюють голос, але що робити? Не вибивати ж зуби, як Шура… На всяк випадок купив у стоматолога якийсь клей для зубів, але він сказав їм користуватися вкрай рідко… Інакше стану картавим репером… Або помру з голоду, бо їсти з вінірами — не бажано взагалі! Це так сказав док. Начебто як і не можна, але начебто хтось — все одно нажрется… Я спробував з’їсти всього лише банан і булку. Не шаурму, ні курку гриль… Тільки банан і булочку з сиром. Від стресу весь час хотілося жерти!
Довелося довго їх відмивати, хотілося їх просто викинути в смітник, але все обійшлося. Доведеться возити з собою пачку соди… Або треба було купити запасних штук п’ять-десять і набити ними кишені. Але коли я це зрозумів, док вже поїхав додому. Так і в аеропорту мене б з ними одназначно не пустили в літак — у моєму обличчі, це більше скидалося б на холодну зброю… Блокбастер «Щелепи на борту літака». Виживуть не багато!
В 20.00 дзвінок від Веселого Роджера:
— Ремі, ми зібрали модель вашого виступу, трохи подкоректировали ваш мінус, скинули варіант вам в instagram, подивіться — попрацюйте трохи над виконанням… ваші Документи на виїзд готові, вони у мене, завтра в аропорту я вам їх дам. Спокійної ночі, до завтра.
О 20.30 дзвінок від Сани:
— Я Зібрався… до Речі, заліз подивився, що за такий острів. Чесно кажучи приофигел…
— Щось не так?!
— Ні, все шляхом. Просто це закрита приватна власність. Весь острів, всі 26 квадратних кілометрів території. Точніше кілька островів навколо одного цього… Надсучасне оснащення комунікацій. Підводні тунелі та плантації. За описами це прямо таки космічний корабель з купою екзотики і всякої живності, типу Ковчега, тільки на Землі, в океані. Туди навіть преса потрапляє тільки за запрошенням. Мало відомостей і все тільки з гламурних джерел. Там навіть не зовсім зрозуміло, чия юрисдикція, і які закони діють на території острова. Чорт, я хочу це все побачити, але мені як юристу — стає страшно.
— Слухай, не нагнетай! Мене і так тряхотит від цього всього. І хоча мені на відміну від тебе, втрачати особливо нічого, все одно — краще не мандражируй мені нерви… Сподіваюся, що нас там не вставлять в дірку посеред столу і не почнуть розбивати череп молоточком і їсти теплі мізки десертною ложечкою…
— Фу ти блін, Влад! Ти сам мене зараз запугиваешь…! Що взагалі говорить ця пані?
— Вона — цукерочка — так і говорить! Не знаю чому, але я їй вірю. Інтуїтивно, але вірю. Вона вміє вмовляти. Коротше молися, Саня. Візьми з собою Талмуд, Коран і Біблію — і молися. Що там, до речі з моїм розлученням? Дружина відіжме у мене половину гонорару?
— Е-е… Як би вже немає. Але треба буде над цим подумати…
— Гаразд, завтра подумаєш між сторінками Євангелія. Завтра рано вставати. Спокійної ночі!
Заснув я де то в районі 2годин. І це був не сон, якби не згадав про таблетки мелатоніну…
В 7.30 всі будильники на 3 телефонах сказали мені — пора чувак! Птахи верещали за вікном так, ніби їх там катували. Особливо солов’я.
Reminiji