Сонячне завтра. Учасники міжнародного симпозіуму розповіли про космічне майбутнє

0
25

У москві завершився дванадцятий міжнародний симпозіум з досліджень сонячної системи. Історія цього форуму почалася в середині 1980-х років з співпраці інституту геохімії та аналітичної хімії ім. В. І. Вернадського ран і університету брауна (сша). У 1985 – му вчені геохи і університету брауна запустили серію міжінститутських конференцій під назвою «мікросімпозіум вернадський-браун». Ці наукові зустрічі проводилися двічі на рік (по черзі в росії і сша) і були присвячені в основному космічної геології. Згодом інтерес до конференції розширився, тому учасники ювілейного 50-го мікросимпозіуму прийняли рішення трансформувати його в симпозіум з вивчення сонячної системи і довірити проведення ікі ран. Таким чином, тематика форуму була розширена, отримали розвиток розділи, що охоплює всю космічну науку.

» у європі та азії немає сьогодні іншої щорічної конференції з космічних досліджень, яка охоплювала б настільки велике коло питань. Для більшості російських вчених це, по суті, єдина можливість розглянути такий різноманітний спектр тем і широкого спілкування з колегами», – розповів «пошуку» член програмного комітету симпозіуму олександр захаров.

З самого початку організатори симпозіуму визначили основні напрямки наукових дискусій: обговорення нових наукових результатів, отриманих в результаті експериментів на космічних апаратах, інформація про майбутні дослідження та визначення векторів подальших досліджень.тобто щорічний симпозіум в ікі — це такий майданчик, де висвітлюються новітні дані з апаратів (в основному американських, європейських, азіатських), активно працюють в космосі з вивчення планет, астероїдів, комет. На жаль, зараз аналогічних російських апаратів немає, зате є вітчизняні прилади, встановлені на зарубіжних. І оскільки інтерес до участі в конференції і серед американців, і серед європейців високий, російським вченим вдається отримувати всю найактуальнішу наукову інформацію з перших рук.

Втім, якщо говорити про марсіанських і місячних дослідженнях, важливі наукові результати є не тільки у іноземних фахівців, а й у нас. Зараз на орбіті літає запущений російською ракетою апарат «екзомарс-2016», зроблений в європі. На ньому встановлені виготовлені в ікі прилади для вивчення атмосфери марса і поширеності води на червоній планеті. Дані з цих приладів все ще надходять і обробляються і щороку відображаються в доповідях.

Для обговорення наукової тематики, пов’язаної з місяцем, використовуються результати, отримані з американських і китайських апаратів, але частково – за допомогою російських приладів. Зокрема, йдеться про спектрометр, який на місяці виявив воду.

До речі, наступного року плануються два запуски вітчизняних апаратів з планетної тематики. Це місія «луна-25«, яка повинна стартувати в липні, і» екзомарс-2022» – в жовтні.

Ще один блок тем конференції стосується того, що очікує нас в майбутньому: плани досліджень в росії і за кордоном. Цей «погляд в завтра» дозволяє зрозуміти, які наукові завдання і нові проекти найбільш актуальні, які програми вже прийняті і як вони розвиваються.

На симпозіумі, що завершився, вчені з 17 країн обговорили питання, пов’язані з формуванням і еволюцією сонячної системи, планетних систем близько інших зірок, вивченням планет-гігантів і пошуками позаземного життя. Великий інтерес учасників викликало обговорення наукових завдань декількох місій:» марс-експрес«,» венера-експрес«, розроблюваних в росії місій» луна-25«,» луна-27«,» венера-д«, російсько-європейський проект»екзомарс-2022″.

У доповіді джеймса хеда з університету брауна, одного із засновників мікросімпозіума з геохи, йшлося про геологічні особливості марса, наводилися новітні дані, отримані на китайському апараті «чжучжун», який здійснив посадку на марсі в травні цього року. Цікаву доповідь, пов’язану з вивченням атмосфери червоної планети, зробила завідуюча лабораторією відділу фізики планет ікі ганна федорова.що стосується венери, то обговорювалися як недавні дані, отримані з європейського апарату «венера-експрес», так і нові проекти для вивчення цієї планети. Серед них-російська проект»венера-д». Запуск цього апарату планується в 2029 році. Про нього розповіла завідуюча лабораторією спектроскопії планетних атмосфер інституту космічних досліджень ран людмила засова. В цілому більше 20 доповідей були присвячені геології та атмосфері марса і венери.

Увага учасників конференції була звернена і на свіжі дані по планетам-гігантам (юпітер, сатурн). Багато років американські вчені, які займаються цією тематикою, беруть участь в московському симпозіумі з дослідження сонячної системи. Зокрема, скотт болтон, керівник програми juno’s extended mission, разом з співавторами представив результати, отримані з апарату, що літає близько юпітера.

Цікавою стала робота сесії, пов’язаної з вивченням малих тіл сонячної системи (астероїдів, комет). Сесія «екзопланети» була присвячена пошуку планетних систем зірок. Сьогодні існують різні методи їх пошуку, і в деяких випадках вдається не тільки виявити позасонячні планети, а й вивчати їх.

З року в рік увага фахівців прикута до астробіологічної сесії, на якій розглядаються прикордонні питання астрономії та біології, пошуку позаземного життя. І хоча поки нічого конкретного не виявлено, дослідження в цьому напрямку йдуть.

В останній день роботи конференції відбулася сесія, присвячена місяцю і меркурію. На ній, зокрема, розглядався запущений в 2018 році європейський проект bepicolombo, в якому беруть участь російські вчені.