Працюю кухарем в ресторані середнього класу. Хороша робота, непогана зарплата, шеф-кухар, майстер своєї справи, господар закладу — розумний і розуміючий чоловік.
Що може задолбать при цьому? Я відповім: офіціанти.
Задовбали офіціанти, які не знають меню. Я міг би зрозуміти незнання страви, яку замовляють раз на місяць, але не знати, з чого складається салат «Цезар» і рол «Філадельфія», непростимо навіть новачкові.
Задовбали офіціанти, які і гадки не допускають, що страва має готуватися протягом якогось часу. Спеціально для вас були зроблені розкладки, де написано час приготування всіх страв, але до чого це читання? Простіше прибігти через хвилину і запитати, коли буде готово, навіть якщо час приготування — 20 хвилин.
А ще задовбали офіціанти, які не вміють грамотно оформити замовлення. Спеціально для вас придумали R-Keeper. Такий маленький комп’ютер, через який ви відправляєте замовлення на кухню. І в ньому — барабанний дріб! — можна уточнити побажання гостей. Я уважно читаю, що ви замовили, надрукованої папірці, і якщо там немає пояснень, то вибачте, що не запам’ятав, який з дюжини замовлень не додавати зелень.
Запам’ятайте, «офсянки»: гість розуміє, що страви можуть готуватися довго. Так що не біжіть попереду планети всієї, не свердліть мене поглядом і йдіть учити меню. Тоді і мені простіше стане готувати, і ви будете більш кваліфіковані як працівник.
