Ох, як пашить гнівом черговий хом’ячок, розлючений рекламою в мережі! Ми всі дебіли, ніяк не зрозуміємо, що ніхто на цю рекламу не натискає, і тільки його великий світоч розуму до цього додумався! Та ні, шановний, тиснуть, тиснуть.
Я вебмастер. У мене безліч сайтів, від закінчених смітників для пошукачів до цілком пристойних ресурсів для людей. І на всіх сайтах є подібна реклама.
Беремо в приклад ресурс з 10 тисячами унікальних відвідувачів в день, присвячений здоровому способу життя та рецептами. Розумна і ненав’язлива реклама Гугла без голих цицьок і SMS збирає в день за 20-40 кліків. Кожен приносить мені від 2 до 15 рублів. «Жовті» заголовки і SMS-сервіси отримують мінімум 100 натискань і вище; ціни приблизно ті ж, трохи нижче. З 100 чоловік, які вирішили пройти опитування на сумісність Водоліїв в позі раку, смску відправлять десь близько десяти. Гідно, чи не так?
Типовий користувач, на жаль, недостатньо грамотний в мережі і ведеться на «жовті» заголовки, як голодна собачка на соковиту кісточку, а вже будь-яка реклама з легким «ню» і зовсім творить чудеса, змушуючи людей щоденно зливати свої телефонні баланси і тиснути, тиснути, тиснути на заповітні дині в надії побачити що-небудь ще.
Розлучення? Аж ніяк: на будь-якій сторінці оплати є правила отримання послуги дрібним шрифтом з усіма цінами. Особисто перевіряю — мені шахраї не потрібні.
А задолбавшимся від реклами запитання: ви Вікіпедією користувалися? Хоч рубль творцям кинули? Слабо за п’ятдесят рублів за кожен візит на сайт платити? Адже там все по розуму, без реклами і з масою корисних відомостей, що ж ви? А я скажу: ви вважаєте, що нехай платить Вася, Федя, самі творці або уряд.
Так що задовбали якраз ви. Якщо не готові терпіти рекламу і мінімально саморозвиватися, освоюючи всякі блокувальники банерів, будьте готові платити за право читати кожен корисний сайт своїми кровними. Іншого не дано, оскільки інтернет жив, живе і буде жити лише завдяки рекламі та платних послуг. Завдяки добровільним пожертвам, але це не про вас.
І так: «Лікарі в шоці! Стала відома страшна таємниця про російському користувача інтернету…»
