Дос-Мұқасан Ансамблі (1983)
Султан казахської естради – ВІА «Дос-Мукасан»
Спекотне казахстанське літо 1967 року. Інтернаціональний студентський будзагін Казахського політехнічного інституту і Будапештського університету ім. Карла Маркса зводять госпспоруди в с. Баянаул Павлодарської області. Там же в сільському клубі був даний перший концерт студентського ВІА казахського вузу. Імені колективу ще не було, тоді хтось із студентів-угорців склав назва ансамблю з перших складів назв його засновників: «Дос» — лідер групи Досим Сулеев, «Му» — Мурат Кусаинов, «Ка» — Камит Санбаев, «Сан» — Саня Литвинов. Вийшло назву, в якому відчувався якийсь азіатський колорит – Дос-Мукасан.
До речі, станиця Баян-Аул (де пройшов прем’єрний виступ ВІА) була заснована в 1826 році сибірськими козаками. Першим отаманом станиці був призначений у 1834 р. начальником Баянаульского округу — осавул Микола Ілліч Потанін, який, кажуть, був великим любитем гри на баяні…
Пізніше до ансамблю приєдналися Даріга Турсунова, Шарип Омарів, Бакит Джумадилов, Шомотов Акнай, Аскар Джанкушуков, Нуртас Кусаинов і Курманай Омарова. Для ВІА «Дос-Мукасан» було характерно багатоголосий виконання пісень на казахською мовою – вони займали 95% репертуару. Так само колектив займався популяризацією народних пісень – у музикантів вийшло органічно поєднати фольклор і сучасні естрадні ритми.
Кілька років ВІА дає невеликі виїзні концерти, як тоді говорили для «трудівників села». Ці гастрольні поїздки допомогли «Дос-Мукасан» скласти і відточити свій репертуар.
Перший успіх прийшов до молодого ансамблю в Ташкенті – «Дос-Мукасан» Перше місце на Всесоюзному фестивалі дружби народів у 1971 р. Приблизно в цей же час учасники ВІА вирішили стати професійним колективом. У 1973 р. «Дос-Мукасан» — Лауреат Всесоюзного конкурсу професійних виконавців у Мінську.
Але справжню популярність вокально-інструментального ансамблю з Казахстану принесло виступ в 1973 році на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Берліні, де ВІА «Дос-Мукасан» став володарем Золотої медалі. До речі, з семи ансамблів радянських республік тільки два стали Лауреатами на фестивалі в НДР. Це – «Пісняри» і «Дос-Мукасан». За цю перемогу ВІА отримав премію Ленінського комсомолу Казахстану в 1974 р.
Почитайте, як витіювато писала про колективі преса тих років: «Ансамбль, з притаманною тільки йому природністю, цілісністю, своєрідністю тематики, репертуару, що перетворився під керівництвом Д. Сулейова в професійний колектив, є дітищем, ластівкою казахського народного творчості. Легкий бриз степових просторів, міць гір і шелест листя, гомін лісів і боязке биття серця, дихання епохи, оспівані в ритмі ХХ-го століття – усе це пісні, твори ансамблю «Дос-Мукасан». Це – Досим Сулеев, Мурат Кусаинов, Шарип Омарів, Аскар Жанкушуков, Юрій Лім, Бахит Жумадилов, Нуртас Кусаинов, Курманай Омарова,Тасхан Нарбаева».
У 1973 році фірма грамзапису «Мелодія» випускає міньйон ВОКАЛЬНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ АНСАМБЛЬ «ДОС-МУКАСАН» п/у Д. Сулейова. Були опубліковані чотири найбільш відомих на той момент, пенсії колективу «Тієї жири» (Д. Сулеев — Л. Сидиков), «Алма-Ата туні» (Д. Сулеев — Т. Молдагалиев), «Жайдарман» (нар. пісня, обр. М. Кусаинова) і «Бахытка барар жолда» (Д. Сулеев — М. Шаханов). ВІА вирушає в гастрольний тур – Польща, НДР, Франція, Угорщина.
Через два роки, в 1976-му, ансамбль з Казахстану записує і випускає диск-гігант «ДОС-МУКАСАН». У цей момент ВІА знаходиться на піку популярності не тільки в Казахській РСР, але і стає відомою широкому колу шанувальників радянської естради. Колектив активно гастролює містами СРСР.
Але, мабуть, найцікавішою платівкою ВІА «Дос-Мукасан» колективу є лонгплей, записаний у 1982 році, і випущений в продаж фірмою «Мелодія».
