Мене задовбали дорослі, які сперечаються на тему того, як ті чи інші твори (найчастіше — мультфільми) впливають на дітей.
Чому ж? Та тому, що вони забувають найголовніше — сам по собі мультфільм в 99% випадків нічого не вирішить у житті дитини. Ні-чо-го. Чомусь ви, дорослі люди, найчастіше вже мають власних дітей, піднімаєте виття. Не важливо, на чиєму ви боці, чого ви хочете від творів. Ви забуваєте суть. Ви забуваєте, що життя дитини, на його характер, на те, ким він стане, впливають батьки і суспільство, а не перегляд одного єдиного мультика.
Якщо ваша дочка подивиться «Холодне серце», вона не стане лесбіянкою, ні вірної сестрою. Навіть, якщо вона після перегляду обійме свою сестричку і скаже, що більше ніколи її не образить — вже завтра-післязавтра обіцянку буде порушено.
Чому так відбувається? Та все просто. Доросла людина вміє аналізувати. Він витягає суть і підтекст. Дитина наслідує. Чи ви не пам’ятаєте, як у дитинстві хотіли бути схожими на якого героя? Можливо, фантазували, що зіграєте його роль? І як, Суперменом стали? Звичайно ж ні. Бажання наслідувати якомусь герою триває рівно до тих пір, поки герой дитині подобається. З приходом нового героя пріоритети різко змінюються, і так до тих пір, поки дитина не навчиться аналізу.
І поки дорослі сваряться, як саме впливають на дітей мультики, книжки або дитячі фільми, дітям начхати на їх суть. Вони женуться за образами героїв, але те, ким вони виростуть, визначають не герої, а те, чому їх навчили батьки, те, що скажуть друзі.
Щоб життя дитини змінилася від однієї-єдиної історії, це має бути щось таке, що переверне його світогляд. Для мене таким шоком став фільм «Горбата гора», побачений мною в 9 років. А всі ці історію про дружбу, любов, принцес, лицарів дам, дурних хлопчиків і прекрасних принців — діти бачили і чули все це тисячі разів, для них це вдруге, це все зіллється для них у єдиний образ хорошого і поганого, якщо взагалі вони згадають потім, що в принципі щось таке бачили.
А якщо вас все ще хвилює не виховання ваших дітей, а те, що вони дивляться, то знайте: сценарії пишуться не з бажання перевернути життя дітей, а під попит. Що актуально, що окупиться і знімають. Ось і весь секрет, і ніякого лесбійського підтексту.
