У Новій Зеландії місцевий житель гуляв і грав з собаками боса біля річки, коли побачив у воді дивні, але дуже великі сліди. І він думав, що в цьому нічого особливого, а ось учені тут же кинулися на місце. Адже належали ці відбитки давно вимерлого виду, представники якого були в два рази вище людини.
Тракторист Майкл Джонстон просто гуляв з собаками свого боса вздовж річки Кьебурн на Південному острові Нової Зеландії, коли помітив у воді, де ця брава компанія пустувала, дещо незвичайне, розповідає Stuff. Це були дивного вигляду сліди, оголилися там, мабуть, після події восени 2018 року сильної повені.
Сліди були великими: приблизно 30 на 30 сантиметрів. І чоловік розсудив, що вони цілком могли б належати якійсь вимерлою птиці.
«Я думав, ми натрапили на досить поширену знахідку.»
Але Майкл все ж вирішив показати фотографії співробітникам місцевого музею природничих наук, і там злякалися не на жарт. Щоб все перевірити, на місце виїхав помічник куратора музею Кейн Флері. Надівши маску з трубкою і гідрокостюм, Флері перевірив русло річки в точці, виявивши під водою ідеально збереглися сліди.
«Я був просто вражений. Коли ти в воді бачиш ці ідеально збереглися відбитки… Це точно найяскравіший момент в моїй кар’єрі».
Належали ці сліди птаха моа — вимерлого виду, що жив у Новій Зеландії до 1500-х років, коли їх винищили аборигени маорі (хоча є відомості, що деяких представників зустрічали і на початку XIX століття). У моа не було крил, зате були вкрай значні розміри — певні особини могли досягати трьох з половиною метрів у висоту. Таке поєднання робило цих птахів легкою здобиччю для аборигенів.
Палеонтолог Річард Оуен зі скелетом моа
І щоб ви уявляли, наскільки великими були ці хлопці, ось збереглася і муміфікована лапа моа, знайдена в системі печер на Північному острові.
На Південному острові ж сліди моа виявили вперше. І професор Юен Фордис з факультету геології Університету Отаго впевнений, що у випадку з цим відкриттям мова йде навіть не про тисячі, а про мільйони років. Можливо, моа бродили по тому ж місцю, що і тракторист з песелями, ще до Льодовикового періоду — і, судячи за розміром слідів, це були найбільші види, ті самі, що набагато вище людини.
Така знахідка викликала великі розкопки на річці Кьебурн, що ведуться під постійним контролем місцевих учених, які бажають, щоб всі сім відбитків, що залишилися на глиняній плиті, обнажившейся після зруйнованого повінню берега, були вилучені з русла в цілості й схоронності.
Для непросте завдання довелося заручитися підтримкою місцевої влади та землевласників і тимчасово змінити русло річки, відкачуючи при цьому воду, щоб сліди можна було витягти. Якщо всі процедури пройдуть нормально, відбитки лап давніх птахів можуть бути виставлені на загальний огляд.
