У Британії вивчають останки королівських осіб

0
20


Британські вчені вивчають останки 18 англосаксонських королів і королев, щоб спробувати встановити їх особи. Найбільш значуща серед них — королева Емма Нормандська. Вона була дружиною двох королів і матір’ю двох інших, а також однією з найбільш значних фігур в історії середньовічної Англії.
Протягом століть близько 1300 останків членів королівських родин зберігалися в прикрашених різьбленням дерев’яних скриньках у Вінчестерському соборі (Winchester Cathedral). Як повідомляє британське видання Independent, досі історики вважали, що ці кістки належали тільки 11 особам — шести англосаксонських королів, англосаксонської королеві, англосаксонського короля, англо-датському королю і двом англосаксонських єпископів.
Згідно з результатами нового дослідження, проведеного остеологами Брістольського університету доктором Хайді Доусон-Хоббис (Heidi Dawson-Hobbis) і професором Кейт Робсон Браун (Kate Robson Brown) від імені та за дорученням декана і глави Вінчестерського собору, вони є частковими останками щонайменше 23 людей. Найімовірніше, що вони являють собою останки багатьох інших видатних англосаксів, в тому числі до півдюжини англосаксонських королів більш раннього періоду.
Вченим вдалося визначити не тільки підлогу, але і з’ясувати, скільки років виповнилося кожній людині на момент його смерті. У подальших планах провести тестування ДНК, щоб виявити специфічні сімейні стосунки між людьми, а додаткові тести на радіовуглецеве датування та ізотопний аналіз дозволять визначити, де виріс приблизно кожен з них. Дослідження ознайомить істориків з тим, що їли представники англосаксонської еліти, від яких хвороб вони страждали і якими фізичними навантаженнями, начебто стрільби з лука та верхової їзди, вони займалися. В даний час фахівці з Брістольського університету займаються відновленням скелетів.
Частково був зібраний скелет дочки герцога нормандського Річарда Безстрашного, Емми Нормандської (Emma de Normandie), вважається «перлиною Нормандії». В 1002 році вона вийшла заміж за короля англосаксів Этельреда II Нерішучого (Ethelred the Unready), для якого цей шлюб переслідував політичні цілі: поліпшення відносин з сусідньою Нормандією, з портів якої вікінги здійснювали набіги на Англію. Від нього вона мала двох синів — майбутнього короля Едуарда Сповідника (Edward the Confessor) та Альфреда Этелинга (Alfred Atheling).
Після смерті дружина Емма вийшла за датського завойовника Англії Кнута Великого, або Кнуда Могутнього. Від нього у неї був син — король Данії та Англії Хардекнуд. Після смерті другого чоловіка Емма взяла активну участь в усобиці, що розгорілася в кінці 1030-х років між прихильниками Хардекнута і старшим сином Батога від його першого шлюбу Гаральдом. Хардекнут (разом з Еммою) просидів на троні всього два роки, і після його раптової смерті на англійський престол повернулася інша лінія нащадків Емми — Едуарда Сповідника, що виріс в еміграції в Нормандії.
Зберігся написаний латиною «Панегірик королеві Еммі» («Encomium Emmae Reginae»). Як свідчить сучасний вітчизняний історик М. М. Горєлов, це твір представлено в тому вигляді, в якому хотіли його бачити датські правителі Англії — замовники цієї праці.
«Панегірик» відображає історичну пам’ять сучасників, — пише Горєлов, — але пам’ять саме датської правлячої еліти, в яку Емма Нормандська влилася через шлюб з Батогом Великим. Що ж стосується ставлення власне англосаксів до описуваних в «Панегірику» сюжетів — воно практично ніяк не відображено на його сторінках. Англійський народ, та й знати, по суті, виступають статистами у боротьбі іноземних династій, персоніфікованої в особистостях героїв «Панегірика» і має чи не епічний розмах. Важко не погодитися з думкою британських істориків про те, що анонімний автор «Панегірика» являє собою характерний приклад найманого письменника, чий талант красномовства покликаний повною мірою вихваляти своїх наймачів».
Подружні союзи Емми Нормандської служили підставою для домагання герцогів нормандських на Англію. В 1066 році її внучатий племінник Вільгельм I Завойовник затвердив своє панування над цим островом. Померла Емма Нормандська в 1052 році і була похована в соборі Вінчестера.