Ударну працю

0
391

Хотілося б розповісти про дуже милих людей — мешканців квартири навпроти. Так, п’ють, та, часто сваряться, але час від часу ці кадри просто доводять мене до істерики. Добре, що сміятися хочеться частіше.

Коли ми з мамою робили невеликий косметичний ремонт у кімнаті, частину речей довелося винести в парадну, в тому числі і татів апарат для очищення крові. Коштує він досить пристойно, місця займає стільки ж. Щиро віруючи у чесність оточуючих, ми його там залишили на кілька годин. Підсумком став дзвінок у двері милих людей, згадуваних вище, і виявлення апарату зі знятою кришкою і частково вийнятими деталями. Під буркотіння сусіда, що він лише хотів подивитися, і взагалі, якщо в парадній стоїть, значить, викинули, ми забрали апарат.

Початок на одинадцяту ночі. Готуюся до досить важкого іспиту, на якому списати неможливо, — і тут починається гуркіт. Кілька хвилин терплю, але вчитися в такій обстановці неможливо. Виходжу з квартири. В ніс відразу вдаряє моторошне амбре. Виявилося, що сусіде вирішив «відремонтувати» вхідні двері парадних молотком! Бачте, вона не закривається. На мої ввічливі прохання припинити почулося невиразне бурмотіння, а потім затвердження на підвищених тонах, що з дому я завтра не вийду і буду вилазити через вікно.