Я авіа — і ЖД-касир. Відчуття, що пасажири проходять курси «Як довести милу дівчину за склом». Які тільки дурниці пасажири не говорять!
Притчею у нас став один таджик, якому треба було виїхати і в’їхати, щоб поставити штамп в паспорт. Так от, він прийшов до відкриття і каже:
— Дівчина, у вас квитки є?
— Звичайно є, куди вам потрібно?
— На Україну.
— А в яке місто?
— Так це, на Україну.
— Молодий чоловік, з’ясуйте, куди саме вам потрібно, і приходьте — я вам випишу квиток.
Прийшов години через три. Наш діалог повторився. Коли в п’ятий раз я пояснила йому, що Україна — величезна країна, він трохи зніяковів і сказав:
— Ну, це… В середину України дайте мені квиток.
* * *
— А на найближчу дату є?
Починаю дивитися на найближчі три дні. Називаю час вильоту, дату, вартість… І тут: «Мені на 20 листопада!» Найближча Дата, ага: на календарі 25 жовтня.
Довго-довго шукаєш місце на літак, називаєш ціну, а потім випливає питання: «А на поїзд скільки?» Купують найдешевший плацкарт.
Так, я вгадаю, коли і куди пасажир хоче їхати відразу після питання: «А квитки є?» Обов’язково подивлюся краще на нулики в системі: раптом якесь місце я втратила або з шкідливості не хочу її продавати?
Звичайно ж, я повинна знати, чи є в поїзді працює кондиціонер, хто буде сусідом в купе, чи буде затримки рейсу і хороша це авіакомпанія.
* * *
Я люблю і знаю свою роботу, але деколи так і хочеться крикнути: «Задовбали!»
