Працюю в офісному приміщенні, яке належить досить відомої держорганізації. Палити в будівлі заборонили. Прибрали попільнички і крісла з сходових майданчиків, де прочинене вікно і дим йде на вулицю. Де тепер курять? Так-так, саме там, де можна закритися. Камер спостереження свідомо немає, а вентиляція останній раз прочищалась при товариша Сталіна. Некурящі змушені (а проти природи не попреш) по кілька хвилин на день проводити в густому диму, де сокиру вішати можна.
Далі — більше. Всі вже в курсі, що курити на зупинках тепер «ніззя». Але, що характерно, урни ставлять поруч з зупинками. І, таки так, почали штрафувати. За викидання! Недопалків! В урни! Батько особисто бачив. Було б смішно, якби не було так сумно.
