Баклажани — не синенькі, полуниця — не «Вікторія», цукор — не пісок, і взагалі, досить знущатися над мовою! Так що ж ви, шановний автор, задолбавшийся чужий безграмотністю, зупинилися? Давайте, так би мовити, розвинемо тему.
Ось, приміром, відоме вірш:
І думав він:
Отсель загрожувати ми будемо шведові,
Тут буде місто закладений
На зло гордовитому сусідові.
Природою тут нам судилося
У Європу прорубати вікно,
Ногою твердої стати при морі.
Сюди за новими їм хвилях
Усі прапори в гості будуть до нас,
І запируем на просторі.
Швеція — не швед, вже тим більше не гордовитий сусід.
«Всі прапори в гості будуть до нас» — яка кричуща безграмотність! Нормальний чоловік сказав би «країни» замість «прапори».
«Ногою твердої стати при морі», «у Європу прорубати вікно», «запируем на просторі» — це взагалі що? Чому поет не називає речі своїми іменами?
А якщо серйозно, панове задолбавшиеся, відкрийте-но ви підручник російської мови і почитайте розділ «Стежки». Запевняю, дізнаєтеся багато нового. Російська мова багатий і різноманітний, в чарівному світі метафор і багатозначних слів вам може зустрітися і чай з піском, і пиріг з синенькими. Це не безграмотність, це всього лише одна з граней нашого великого, могутнього, правдивого і вільного.
Читайте словник Ожегова і не задалбывайтесь.
