Як норовистий офіцер-шифрувальник брав нову посаду

0
9

В останній своїй статті я писав про те, як відвойовував собі приміщення під шифрувальний орган на новому місці служби зенітно-ракетній бригаді Військ ППО, куди потрапив служити в середині вісімдесятих. Але боротьба за місце під сонцем у цій бригаді почалася для мене значно раніше, буквально з перших днів після мого прибуття в частину.

Мені трохи пощастило в тому, що мій попередник не зміг вибути до нового місця, передавши всі справи за два-три дні, як це найчастіше бувало. За кілька днів до моєї появи в цій частині сталася НП, потребовавшее тривалого та ретельного розслідування з участю офіцера-шифровальщика в тому числі. Ось мій попередник і тусувався все більше там. А у мене з’явився додатковий час на те, щоб глибше вникнути в стан справ.
Почав я з того, що знайшов і прочитав останній акт перевірки, проведеної в шифрслужбе начальником восьмого відділу корпусу пару місяців тому. Акт такий, що хоч дірку під орден впору винтить перевіряється за відмінний стан справ. Це мене порадувало, але по мірі того як я вникав в реальний стан речей, мій оптимізм танув на очах.
Почав я з техніки. З шифрувальної апаратурою все було в порядку. А ось з кодировочной, особливо тієї, що закладена в мобрезерв для формованих частин, і з технікою в кодогруппах дивізіонів справи були вельми плачевні; майже всі машини несправні. Посадив двох кодувальників з наказом ретельно перевірити всі Зіпи, склавши перелік всього запасу по кожній машині. Одночасно відправив у всі кодогруппы дивізіонів контрольну кодограмму. І що ви думаєте? Відповідь прийшла тільки з двох кодоточек. На моє запитання своїм кодировщикам про причини цього ті відповіли: «А що ж ви хочете, товаришу капітан? У них вся техніка не працює». Оце приїхали! Даю команду везти всю техніку мені. Став перевіряти привезене і просто жахнувся. Подекуди на техніці були навіть сліди іржі. Питається, куди дивилися начальники?
Поки брав нове господарство, лагодити цей металобрухт було, звісно, ніколи. Але докладний перелік несправностей, відсутнього інструменту і приладдя склав, відправивши його разом з приемосдаточным актом.
Мій новий шеф, отримавши цей акт, аж підстрибнув у своєму кріслі. Ще б. За його актами перевірок у цій бригаді тиша й гладь, да Божа благодать, а тут таке. Це ж прямий підкоп під його спокійне існування. Ну і відразу наїхав на мене за цей акт.
– Ти що там прислав мені? Що ти там за фігню понаписував в акті? Звідки взяв всі ці дані про несправності, недостачі, іржі на кодировочных машинах? З пальця висмоктав?
– Всі ці дані не з пальця висмоктані, як ви зволили сказати, товаришу підполковник, а викладені на підставі моєї особистої перевірки ВСІЄЇ техніки бригади. З сорока з гаком комплектів справно тільки чотири. Якщо ви вважаєте мої дані брехливими, ви маєте повне право приїхати на місце і спростувати їх у присутності допущених свідків комісійно. Але я готовий відповісти за кожну цифру.
На таке шеф, звичайно, не пішов, розуміючи, що приїхав в бригаду не хлопчик-лейтенант, вчорашній випускник училища, якого легко застрахати. Такий може і сам зуби показати навіть підполковнику, особливо якщо той років десять вже, напевно, мишей не ловить на своїй посаді. І з таким краще не зв’язуватися. Тому він припинив свої нападки, рявкнув, щоб я надіслав на ім’я керівника штабу корпусу план усунення недоліків. План я, звичайно, склав, затвердив у свого начштабу і вислав. Терміни усунення, кошторис та інше вказав реальні. І декому в штабі корпусу від цього плану просто стало погано. У начальства нарешті відкрилися очі на реальний стан справ на цьому хуторі. На мене зверху посипався цілий град докорів, умовлянь аж до прямих погроз. Але я стояв на своєму, і міняти що-небудь у своїх паперах відмовився навідріз.
І як потім показало життя, я все зробив правильно. Буквально через два місяці в корпус нагрянула перевірка в особі старшого офіцера восьмого відділу штабу Військ ППО. За планом мою бригаду не повинні були перевіряти, але, мабуть, мій шеф вирішив мене покарати за непослух і в останню хвилину націлив перевіряючого на мене. Але це йому боком і вийшло. Спочатку підполковник-перевіряючий обурено чехвостил мене за незадовільний стан справ, але коли я показав йому акти перевірок мого попередника вкупі з моїм приемосдаточным актом, планом усунення недоліків і виконану мною реальною роботою за ці кілька місяців, він різко змінив гнів на милість. Навіть позитивно відзначив мене потім в своєму акті. А ось моєму шефу, судячи з усього, міцно влетіло за окозамилювання.
А ще пару місяців через корпус удостоїв своєю увагою новий начальник восьмого відділу армії. Зібравши офіцерів-шифрувальників в штабі корпусу, він у своєму спічі сказав, що в майбутньому при перевірках буде особливу увагу приділено комплектності спецапаратури. І якщо, не дай Бог буде виявлена некомплектність без належних на те підстав, готуйтеся, хлопці, до моральних і матеріальних збитків.
Встаю, прошу слова.
– А як бути, товаришу підполковник, якщо Зіпи розбазарили до вступу офіцера посаду? Ось, наприклад, як у мене.
– А ви можете це довести?
– А як же. Вся некомплектність зафіксована в приемосдаточном акті. Кожен аркуш акта та відомості некомплекту завірений підписами здає, приймає і гербовою печаткою.
– Тоді ніяких претензій до вас бути не може. Претензії будуть до начальника восьмого відділу корпусу за недогляд. Він на посаді значно довше вас.
Мій корпусних шеф тільки скрипнув зубами і недобре подивився на мене. Ну та й ладно. Вчасно я прикрив свою п’яту точку потрібної папером. Спасибі моїм вчителям.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here