Єкатеринбург показав всій Росії, «хто тут влада»

0
220


Технологія ненасильницької зміни режимів довела свою ефективність. Єкатеринбург — перший великий російський місто, де це спробували зробити
Автор:
Афанасьєв Андрій
Ситуація в Єкатеринбурзі, коли після добре скоординованих дій протестувальників влади були змушені скасувати прийняте раніше рішення щодо будівництва храму біля театру Драми, чимось нагадала знамениту битву під Кроянтами, коли проти танкових з’єднань вермахту польська армія висунула кавалерійські частини. Зустрілися два різних технологічних укладу. Останній тиждень стала лакмусовим папірцем, за яким ми можемо відстежити, наскільки російські влади і служби, відповідальні за нашу безпеку, здатні реагувати на використання нових технологій для досягнення конкретних суспільних і політичних цілей.

Погана історія
Захисники скверу домоглися свого в першу чергу завдяки сучасним медіа і журналістів. Найяскравішим з них є Рінат Низамов, що очолює один з найвпливовіших екатеринбургских видань Е1. Воно входить в медіахолдинг Hearst Shkulev Media, материнською компанією якого є знаменита американська корпорація Hearst.
Ну і що такого? Хіба працювати в такому виданні — злочин? Звичайно ж, ні, скажемо ми. В роботі над інформаційною порядком брали участь практично всі регіональні видання, а також переважна більшість великих ЗМІ так званого опозиційного спрямування. Країна у нас вільна, редакції самі мають право вирішувати, які новини висвітлювати, а які — ні. Знову ж таки, не підкопаєшся, адже Росія — вільна країна.
Екатеринбург показал всей России, «кто здесь власть» россия
Фото: Донат Сорокін/ТАСС
Паралельно з цим себе проявляють креативні користувачі соціальних мереж, які, з одного боку, роблять смішні картинки про те, що Церква і поліція у нас, проти народу, а народ — ясна річ, що виключно за сквер, а не проти храму. Одночасно з цим активісти-захисники скверу ще й висаджують додаткові квіти, про що тут же розповідають медіа, зокрема, все той же Е1. Ну що в цьому такого? Квіти вам завадили?

Противники будівництва храму в Єкатеринбурзі перейшли до активних протестних дій
Звичайно ж, ні! Ну а те, що вночі ламали паркан, бризкали газовим балончиком і скакали — це якісь провокатори, не мають ніякого відношення до захисників скверу.
Ці кадри облетіли всю країну і навіть світ, але Е1 та інші видання, керуючись тією ж свободою слова, вирішили сконцентруватися на мемах, кольорах і агресивній поведінці спортсменів, які прибігли в першу ніч захищати паркан, що якісь провокатори вирішили зламати. Тим більше, що бійка в такій ситуації дійсно цілком можлива. А битися недобре, тут теж не посперечаєшся.
Сформувати якусь чітку позицію, використовуючи ЗМІ і соціальні мережі, не представлялося можливим, тому кілька днів наша знімальна група провела в столиці Уралу. В ніч з суботи на неділю ми стали свідками цікавої мистецької акції у сквері біля театру Драми. Анонсували її під гаслом «Знесемо всі», і спочатку правоохоронці подумали, що мова йде про знесення паркану і взагалі агресивних діях.

Міхєєв про «лавочці» по виробництву протестів в Єкатеринбурзі
Однак у підсумку організатори розмалювали кілька сотень яєць маркерами і виклали з них фразу «все знесемо» в значенні «все витерпимо». Журналістів було більше, ніж учасників, а значить, організатори, серед яких і був співробітник Єкатеринбурзького музею образотворчих мистецтв, свого домоглися: піар, цитованість, медіаефект. Невже це такий страшний злочин? Та ні. Після на акцію прийшов місцевий журналіст Семен Чирков, який прочитав присутнім коротку лекцію про те, що боротьба за свої права у жителів Єкатеринбурга буквально зашита в генах.
Це що, злочин? Ні, ми все розуміємо! До речі, в акціях за сквер брали активну участь не тільки місцева творча інтелігенція і журналісти, але й бізнес. З торця Єльцин-центру, який знаходиться по сусідству зі сквером, вечорами відкривалося кафе «М’ясо і ряса», теж стало своєрідним перформансом.
У театру Драми пройде фуд-перформанс під назвою «М’ясо і Ряса. Храм їжі», де киянам запропонують провести голосування рублем за будівництво храму або за збереження скверу в незмінному вигляді. О 17:00 шеф-кухар Іван Хромцов почне готувати хот-доги. Городяни зможуть придбати їх за тією ціною, яку вважатимуть за потрібною, і вказати, куди б вони хотіли віддати гроші — в рахунок скверу або храму. Таким чином, за задумом, пройде народне опитування,
— анонсував цей перформанс єкатеринбург ЗМІ ItsMyCity.
Тема, що називається, хайповая, та й хто відмовиться від безкоштовного чаю, коли на вулиці від сили +8 градусів тепла?
Ну «м’ясо», ну «рясі». І що? Таким може обуритися тільки страшний мракобіс без почуття гумору. Краще заходьте до нас, ми почастуємо вас сосисочкой за рахунок закладу, адже головне — це взаємовиручка простих людей, що встали на захист скверу.
Ми вирішили приєднатися до панувала миролюбної атмосфері. Роздобули стіл, два стільці і цукерки у вигляді частувань, щоб просто поговорити з людьми про те, що вони думають про ситуацію. Підходили все — і противники, і прихильники, — спілкувались ввічливо, вирішували, чи можна вважати жителями міста тих, хто за храм. Вирішили, що все-таки можна. Один чоловік довго говорив зі мною, а потім під запис заявив, що навіть якщо референдум покаже, що більшість мешканців міста за будівництво храму в сквері, він все одно буде брати участь в акціях протесту.
Ну буде і буде, має право людина. Тим більше, що зелені в місті і правда трохи. Цей чоловік так сильно за неї переживає, що коли на наступний день, в понеділок, в розпал робочого дня в сквер приїхали депутати Держдуми з пресою, він одразу ж приїхав і вирішив прийняти участь в дискусії.

Єкатеринбург: провокатори кидають дітей на огорожу храму
Ті, хто скаже, що це професійно підготовлений спікер, спеціально врывающийся в будь-яку дискусію з досить дивними доводами, — просто параноїки. Ну невже тимчасово безробітний людина не може займати активну життєву позицію і користуватися цивільними правами в рамках чинного закону? Звичайно, може, що ви.
Ось так і вийшло, що з невеликим і епізодичним насильством з боку якихось гарячих голів і провокаторів, хот-догами і перформансами, квітами і посадами у соціальних мережах нам показали, хто тут влада. Коли ми ставили стіл у сквері, де вже стояли люди з транспарантами і навіть невеликий звуковий установкою, до нас підійшов високопоставлений поліцейський і ввічливо, але наполегливо попросив цього не робити. Мовляв, моє щире прагнення поспілкуватися з людьми може стати провокацією. Фліпчарт з закликом поговорити довелося прибрати, до протестувальників поліцейський піти все ніяк не наважувався — як би чого не вийшло, як би вони не сприйняли це як провокацію. Що ж, мабуть, нам дійсно показали, хто «тут влада».