Мене задовбали продавщиці в громадське харчування-наметах. Вони весь час намагаються впарити більше, ніж замовляєш, і взяти за це зайві гроші. Я не розумію, чому не можна зробити те, що тебе просять, і не вигадувати нічого від себе?
— Мені, будь ласка, блін з шинкою.
— Із сиром?
— (голосніше) З шинкою!
— І з сиром?
— (вже врп) Ні, без сиру!!!
— Зазвичай беруть з шинкою і сиром.
Готує, простягає блін:
— З вас 78 рублів!
Я дивлюся на цінник і бачу, що 78 рублів коштує млинець з шинкою і сиром.
— Блін з шинкою коштує 50!
— Ах так, вибачте, з вас 50.
* * *
— Мені, будь ласка, одну картоплю з одним наповнювачем.
— А давайте я вам наповнювача покладу подвійну порцію!
— Давайте, але заплачу я все одно тільки за одинарну.
Продавщиця посміялася і зробила все-таки з одним.
