За останні десять років в силу життєвих обставин я змінила сім квартир в різних районах нашого міста-мільйонника. Сусіди були різні: хтось любив пити і гуляти до ранку, хтось виставляти ганебні і протікають пакети з сміттям в загальний коридор (це була молода, добре одягнена і дуже ввічлива пара з немовлям), хтось добитися в нашу квартиру на першому поверсі в п’ятиповерховому будинку і кричати, що сьогодні саме наша черга міняти лампочку в світильнику в під’їзді (плафон був намертво прикручений болтами, телефони керуючої компанії були наклеєні скрізь, де тільки можна, а ключа в двох молодих дівчат, чи то пак у нас, не було в принципі, як і драбини). Всі ці проблеми вирішувалися ввічливими розмовами, повним игнором або від’їздом сусідів в невідомому напрямку.
Але склалася зараз ситуацію вирішити поки не виходить, ігнор не допоможе, а поговорити не виходить з-за абсолютно різного робочого графіка. Напишу поки що тут, либонь люди почитують даний сайт, може, хто і себе впізнає.
Отже. На поверсі сім квартир, двері яких виходять у великий загальний хол з двома ліфтами. Рівно посередині живе сім’я з дитиною 4-6 років. Дитина начебто зовні здоровий, сім’я цілком благополучна, що ведуть активний і здоровий спосіб життя.
Але! Кожні вихідні я прокидаюся під дитячий ор із загального холу. Перший раз дитина кричав так (промовляючи при цьому: «Мама, мама!»), що я, чесно кажучи, подумала, що його мати (щастя їй і здоров’я) лежить на підлозі перед ліфтами при смерті, а дитинча надривається над її тілом. Тоді я схопилася з ліжка, наспіх натягнула на себе що-то і вискочила в коридор. В цей же мить із відкритих дверей сусідів почувся голос батька: «Зараз тебе хто-небудь забере!» — і кричить малець зник у квартирі.
Наступні ранкові години показали, що батьківські нерви сусідів просто не витримують ора їх дитинча при зборі на чергову ранкову прогулянку, тому вони одягають його, виставляють ревучого в коридор і, не кваплячись, збираються самі.
Так ось, у мене є для таких батьків стовідсотковий лайфхак. Якщо ваша дитина (собака, черепаха, своячка) б’ється в істериці і ви не в змозі його заспокоїти, то виставте його не просто за двері своєї квартири, а на загальний балкон. Так не тільки дитина (собака, черепаха, своячка) заспокоїться (раз вже ці методи виховання працюють у вашій родині), але і ви збережете з сусідами нейтральні, не обтяжені негативними емоціями відносини.
А я, мабуть, все-таки витрачу трохи робочого тонера і папери і відкрию цей нехитрий рада для своїх, в принципі, дуже милих сусідів.
