Забуті красуні радянського кіно.Галина Сулима
Галина Сулима потрапила в кіно ще школяркою. Її запросили на одну з головних ролей у драму «Синє небо». Зняту кіностудією її рідного міста Одеси.
Після чого талановита дівчина регулярно з’являлася в картинах Одеської кіностудії. «Хлопчика звали Капітаном», «Про Вітю, про Машу і морську піхоту», «Ар-хі-ме-ди!».
Після успіху музичної комедії «Ар-хі-ме-ди!» вона поїхала до Москви і вступила до ВДІКУ. Після закінчення акторського факультету цього престижного Вузу переїхала в Київ і стала штатною актрисою кіностудії імені Довженка.
У 80-ті роки проявила себе як сильна драматична актриса. Найвідоміші фільми: «Така пізня, така тепла осінь», Жив-був Петро», «Сад» і «Яри».
Після розвалу СРСР кінокар’єра актриси пішла на спад. Рідкісні ролі в Українському кіно були в основному второплановыми.
З середини 90-их завершила акторську кар’єру зосередившись на адміністративно-господарської діяльності. Вона директор кінокомплексу «Вогні великого міста».
