Мене задовбали… дитячі музичні іграшки. У мене дитина півтора років, і все дарують йому цих говорять зайцев, котів і навіть змій. З динаміків лунають як прості фрази, так і цілі казки, які в енний раз не хочеться слухати — чекаєш не дочекаєшся, коли ж закінчаться.
Пам’ятаєте, у першому фільмі про Гаррі Поттера сцену в поїзді, де головний герой отримав іграшку з Дамблдором? Професор з’явився один раз і більше не показувався: «Не може ж він весь час тут сидіти». Геніально! Я вважаю, що звукові іграшки повинні розмовляти не частіше разу на годину, а краще на день, і при цьому кожен раз говорити нові фрази. Невже складно пару сотень хороших «вітань» записати? Ось тоді вони будуть цікаві.
Остання крапля — це коли іграшка через п’ять хвилин мовчання нагадує про себе черговим своїм «позивом». Задовбали!
