Ну, зізнайтеся, чи є серед вас любителі пожувати жуйку? А, наприклад, хто любить непомітно позбутися від неї, викинувши її у вікно, а то й просто виплюнувши на тротуар?
Мене люто задолбали відколупувати жуйки від підошви свого взуття. Задолбали псувати нові туфлі і кеди. Задолбали видряпувати цю гидоту з рельєфною підошви черевиків. Так, я дивлюся собі під ноги, але оглядати кожен сантиметр, куди я маю намір настати, — це якось занадто. Кілька разів на тижні я стабільно отковыриваю цю липку погань з налипшим на неї сміттям, бажаючи цим анонімам згоріти в пеклі або вдавитися чортової жуйкою при наступному її выплевывании на тротуар. Невже так складно донести її до смітника? Немає урни навколо? Ну так загорніть щільніше в папірець, потім викинете! Ні, це не круто. Тьху.
Всім любителям подібного жвачкоплева бажаю відростити жуйку на дупі і пристати де-небудь на пару сотень років.
