Ми з коханою часто ходимо та забігайлівками, і по дорогих ресторанах. Скрізь я бачу одне і теж: убогий туалет. В якому сенсі убогий?
Майже завжди маленьке приміщення. Доводиться мало не за унітаз заходити, щоб зачинити за собою двері. Сенс? Туалет один, можна було для нього і виділити трохи більше місця.
Маленькі раковини. Широченні, але з мінімальною відстанню від стіни до ближньої кромки, отакі човники. А ви не пробували самі помити руки в такій раковині? Трохи сильніше натиск даси, і струмінь води вискакує з раковини. Судячи з переповненого паперовими рушниками відрах, прибиральники там бувають рідко. А якщо і бувають, то, як я вважаю, по нужді природи, не більше того.
«Шановні відвідувачі! Не кидайте папір в унітаз, користуйтеся відром!» Як це розуміти? Звичайно, всяке буває, я це допускаю, але щоб в центрі Північної столиці були проблеми з унітазами, які не можуть змити невеликий клаптик паперу? А продукти життєдіяльності, виходить, наче риба крізь воду проходять? Гаразд невеликі дівчата — буває, і солідні чоловіки по 120 кг вагою заходять пообідати. Вони не їдять веселку і не пукають метеликами.
Про унітази вже і сил говорити немає. Або незручні, або бризкають у відоме місце. Вже багато разів про таке писали — немає особливого сенсу повторюватися.
Іноді туалети знаходяться поруч з прохідними місцями. Поставте краще в туалет радіо, яке заглушить організм відвідувача. Коли тебе чекає чергу за дверима, а ти пускаєш протяжну ноту, стає некомфортно, причому всім.
Загалом, дорогі бізнесмени та діячі громадського харчування, подумайте на цю тему. Якщо люди ходять у туалет виключно за необхідності, то не треба там вішати картини, ставити величезні квіти і зменшувати ККД непотрібної бутафорією. Поставте нормальний унітаз і повноцінну раковину. А стіни взагалі можете обкласти кахлем. Від нас не убуде, але лычку за комфорт ми, відвідувачі ресторанів, вам надамо. Це вже куди приємніше, ніж зайві десять рублів до чайових.
