Гранд-Каньйон, одне з найбільш вражаючих природних чудес світу, таїть в собі ще одну, вражаючу таємницю. Нове дослідження припускає, що падіння метеорита, яке відбулося приблизно 56 000 років тому, могло стати причиною потужного зсуву, який кардинально змінив ландшафт каньйону і навіть змінив русло річки Колорадо. Ця подія, порівнянне за своїм масштабом з космічним ударом, могло створити озеро, гігантські розміри якого сьогодні складно уявити.
Стародавні знахідки в печері Стентон: підтвердження гіпотези
Ключові докази цієї теорії були знайдені в печері Стентон, розташованій у східній частині Гранд-Каньйону, у так званому Мармуровому каньйоні. Геологи, уважно вивчаючи корчі і шари озерних відкладень, виявили там вражаючі сліди стародавнього світу. Ідея можливого зв’язку району з відомим метеоритним кратером Баррінгер, розташованим на півночі Арізони, стала центральною для їх дослідження.
Радіовуглецеве датування та загадкова висота
Завдяки копітким розкопкам і численним радіовуглецевим дослідженням вченим вдалося встановити вік знайдених зразків корчів – близько 56 000 років. Але тут виникає цікавий факт: вхід в печеру Стентон сьогодні знаходиться на значній висоті – 150 футів (близько 46 метрів) над річкою Колорадо. Як же деревина виявилася на такій висоті?
Зсув як каталізатор: гігантське озеро в серці каньйону
Припущення дослідників полягає в тому, що ця деревина була занесена сюди могутнім палеозойським озером, що утворився в результаті масштабного зсуву. Цей зсув, спровокований, ймовірно, космічним ударом, перегородив річку Колорадо, створивши водойму гігантських розмірів. Як зазначають вчені: «Це вимагало б повені в 10 разів більшого рівня, ніж будь-яка повінь, що траплялася за останні кілька тисяч років.«
Зв’язок з кратером Баррінгер: космічний удар як причина
Вплив, який створив метеорний кратер Баррінгер, може бути тісно пов’язаний з утворенням палеозою. Вчені вважають, що удар викликав землетрус магнітудою від 5,4 до 6 балів за шкалою Ріхтера, який спровокував ударну хвилю. Ця хвиля була досить потужною, щоб викликати обвали нестійких скель в Гранд-каньйоні на відстані до 161 кілометра. В результаті цього масового зсуву величезна кількість уламків заповнила русло річки, утворивши дамбу і, отже, озеро.
Докази палеозою: боброві дамби та інші знахідки
Дослідники також вивчали інші печери, розташовані високо над річкою, шукаючи додаткові підказки про геологічне минуле каньйону. Окрім корчів, вони виявили стародавні сліди бобрових дамб на висоті, недоступній для сучасних мешканців річок. Ці знахідки ще раз підтверджують існування палеозою – величезного озера, що колись займало центр Гранд-Каньйону.
Розміри палеозою: Озеро, яке вражає уяву
Спираючись на зразки корчів і донних відкладень, знайдених у багатьох печерах, розташованих на висоті до 940 метрів, вчені прийшли до висновку, що палеозою простягалося на вражаючі 80 кілометрів в довжину і мало глибину майже 91 метр. З часом дамба, що утворилася в результаті зсуву, могла поступово руйнуватися під впливом ерозії, врешті-решт заповнившись осадовими породами.
Необхідність подальших досліджень: альтернативні гіпотези
Хоча існують вагомі докази, що пов’язують палеозою, падіння метеорита та спричинений ним зсув, дослідники підкреслюють, що необхідні подальші дослідження, щоб виключити альтернативні пояснення перекриття річки. Наприклад, випадковий камінь або більш локальний землетрус, який стався приблизно в той же час.
Більш детальні дані:
- Розташування печери Стентон:Мармуровий каньйон, східна частина Гранд-Каньйону
- Вік корчів:близько 56 000 років
- Висота входу в печеру Стентон над річкою:150 футів (близько 46 метрів)
- Приблизні розміри палеозою:80 кілометрів в довжину і 91 метр в глибину
- Метеоритний кратер:Баррінгер (Північна Арізона)
