Північний Льодовитий океан, який довгий час вважався одним з останніх оплотів Землі проти швидкого потепління, зараз відчуває значне підвищення температури навіть на екстремальних глибинах. Нещодавні дослідження показують, що тепліша атлантична вода, що проходить поблизу Гренландії, нагріває найглибші частини Арктики, кидаючи виклик попереднім уявленням про ступінь зміни клімату.
Масштаби потепління
Десятиліттями зменшення площі арктичного морського льоду — приблизно на 40% за останні чотири десятиліття через атмосферне потепління — було основною видимою ознакою кліматичного стресу в регіоні. Однак новий аналіз дослідників з Університету океану Китаю, використовуючи дані, зібрані під час експедицій криголама, показує, що потепління зараз поширюється набагато глибше, ніж вважалося раніше.
В Євразійському басейні, одному з двох основних відділів Північного Льодовитого океану, вода на глибині від 1500 до 2600 метрів нагрілася на 0,074°C з 1990 року. Хоча це здається незначним, це означає величезну передачу енергії: майже 500 трильйонів мегаджоулів. Для порівняння, ця енергія, якщо її концентрувати на поверхні, може розтопити до третини мінімальної площі арктичного морського льоду.
«Глибокий океан набагато активніший, ніж ми думали», — говорить Сяняо Чен, один із дослідників команди. «Я думав, що глибини океану можуть нагріватися, але не так швидко».
Як відбувається потепління
Північний Льодовитий океан розділений підводним хребтом, що тягнеться від Гренландії до Сибіру. Євразійський басейн особливо вразливий, тому що він отримує теплішу атлантичну воду через продовження Атлантичної меридіональної циркуляції (AMOC), головної системи океанських течій. Коли морська вода замерзає, сіль витісняється, утворюючи щільну, тонучу воду, яка переносить це тепло на глибину.
Геотермальне тепло з ядра Землі також відіграє певну роль у нагріванні цих глибинних вод. Однак ключовим фактором є прискорене танення Гренландського льодовикового щита. Це приносить прісну воду в Гренландський басейн, що сповільнює спуск холодної солоної води, яка раніше допомагала компенсувати потепління знизу. В результаті температура глибинної води в Гренландській улоговині швидко піднялася з -1,1°C до -0,7°C.
Чому це важливо
Це потепління – не просто поодиноке явище. Сукупний вплив геотермального тепла, занурення води в Атлантиці та зниження охолодження через Гренландію створює зворотний зв’язок, який посилює потепління в усьому Північному Льодовитому океані.
Дослідники попереджають, що в кінцевому підсумку це може сприяти подальшому таненню морського льоду або навіть таненню підводної вічної мерзлоти. Важливо те, що ця вічна мерзлота містить клатати метану — льодоподібні відкладення, які, якщо їх порушити, можуть вивільнити величезну кількість метану в атмосферу. Вивільнення метану, потужного парникового газу, може пришвидшити глобальне потепління із загрозливою швидкістю, і деякі вчені пов’язують подібні події з минулими масовими вимираннями, такими як Пермське вимирання.
Відкриття підкреслює, що зміна клімату впливає навіть на найвіддаленіші та раніше стабільні частини нашої планети, підкреслюючи невідкладність глобальних зусиль щодо скорочення викидів парникових газів.
Глибокий Північний Льодовитий океан, який колись вважався ізольованим від швидких змін, тепер повністю втягнутий у кліматичну кризу, що розгортається.
