Викопний, що надзвичайно добре зберігся, знайдений у Німеччині, містить найдавніше з відомих відбитків шкіри рептилій, включаючи те, що вчені вважають клоакою істоти — єдиним отвором, що використовується для виділення відходів, розмноження та відкладання яєць. Цей 290-мільйоннолітній слідовий копалин надає безпрецедентні відомості про ранню еволюцію рептилій та їхню анатомію.
Подробиці Про Викопний та Його Виявлення
Копаний, названий Cabarzichnus pulchrus, був виявлений в геологічній освіті Гольдлаутер в Тюрінгському лісовому басейні. Аналіз показує, що слід залишила невелика рептилія завдовжки близько 8,9 див у пермський період. Відбиток зберіг деталі черевної луски, структури кінцівок і, що найбільш примітно, форму її клоаки.
Значення Відкриття
Цей викопний значущий, оскільки збереження м’яких тканин цієї епохи надзвичайно рідко. Попередній найдавніший скам’янілий клоаку належав Psittacosaurus, датований 120 мільйонами років тому. C. pulchrus відсуває цей запис більш ніж на 170 мільйонів років тому, підтверджуючи, що клоаки були у ранніх рептилій.
Розташування клоаки у C. pulchrus також примітно: воно більше нагадує клоаку сучасних ящірок, змій та черепах, ніж динозаврів чи крокодилів. Це говорить про те, що структури клоак у ранніх рептилій були різноманітнішими, ніж передбачалося раніше.
Що Говорить Нам Викопний
Викопний *C. pulchrus зберігає відбитки кератинових лусочок по всьому тілу, підтверджуючи, що ранні рептилії покладалися на епідермальну броню, а не на кісткові пластини. Слідові копалини, такі як цей, мають вирішальне значення для розуміння еволюції древніх хребетних, оскільки вони захоплюють анатомічні деталі, які часто не беруться до уваги в кісткових скам’янілостях.
Це відкриття підкреслює, скільки нам ще доведеться дізнатися про ранню диверсифікацію рептилій, і навіть, здавалося б, звичайні деталі, такі як задня частина рептилії, можуть дати цінні відомості про минуле.
