Комплексне 30-річне дослідження показує, що більшість популяцій птахів на північному заході Тихого океану не тільки вижили, але й процвітають, незважаючи на підвищення температури. На чолі з доцентом Бенджаміном Фріменом дослідницька група повторно відвідала історичні місця, щоб порівняти чисельність птахів протягом трьох десятиліть, виявивши закономірність стабільності та рівномірного росту, особливо на великих висотах. Цей результат кидає виклик очікуванням, припускаючи, що екосистеми помірного клімату можуть бути більш стійкими до зміни клімату, ніж вважалося раніше.
Довгостроковий знімок
Дослідження почалося з повторно відкритої роботи Луїзи Вотерхаус, яка описувала популяції птахів у горах поблизу Ванкувера три десятиліття тому. Заінтригований Фрімен вирушив на «полювання за екологічними скарбами», ретельно повторюючи кроки Вотерхаус, використовуючи її намальовані вручну карти та власні знання про регіон. Ця робота включала навігацію по пересіченій місцевості, часто через засніжені ліси, під час сезону розмноження птахів. Це ретельне порівняння дало унікальний набір поздовжніх даних, які виявили дивовижні тенденції.
Міграція вгору та стабільність
Висновки команди, опубліковані в журналі Ecology, показують, що хоча температура значно зросла за останні 30 років, більшість популяцій птахів у регіоні залишаються стабільними або збільшуються в достатку, особливо на великих висотах. Це говорить про пристосовуваність, оскільки птахи зміщують свої ареали вгору у відповідь на підвищення температури. Стійкість, здається, пов’язана з наявністю старих лісів, які забезпечують стабільне середовище проживання навіть при зміні клімату.
Зосередьтеся на вразливих видах
Хоча загальна тенденція є обнадійливою, дослідження також висвітлює види, які потребують цілеспрямованих зусиль щодо збереження. Наприклад, канадська сойка бореться в регіоні, незважаючи на загальну стабільність інших популяцій птахів. Виявляючи вразливі види, дослідники можуть зосередити ресурси та зусилля там, де вони найбільше потрібні.
Стійкість у помірних і тропічних регіонах
Більш широкі дослідження Фрімена спрямовані на порівняння моделей стійкості в різних екосистемах. Попередні результати показують разючий контраст між помірними та тропічними регіонами. У тропіках більшість видів птахів дуже вразливі до зміни клімату, тоді як у помірних зонах, таких як північний захід Тихого океану, стійкість більш поширена. Ця нова модель свідчить про те, що екосистеми помірного клімату можуть мати більшу здатність пом’якшувати наслідки підвищення температури.
Наступні кроки: дослідження Аппалачів
Фрімен і його студенти зараз проводять подібні дослідження в північній Джорджії, передбачаючи, що популяції птахів в Аппалачах також продемонструють стійкість. Мета полягає в тому, щоб зрозуміти механізми, що лежать в основі цих закономірностей, а не просто робити прогнози.
«Такі дослідження допомагають нам зосередити наші ресурси та зусилля», — каже Фрімен. «Це чудова новина, що більшість птахів у регіоні витривалі, і завдяки цій роботі ми можемо зосередитися на видах, які потребують допомоги».
Це дослідження підкреслює важливість довгострокового екологічного моніторингу та цілеспрямованих зусиль щодо збереження. Незважаючи на те, що зміна клімату залишається основною загрозою, надзвичайна стійкість популяцій птахів на північному заході Тихого океану дає промінь надії та підкреслює необхідність подальшого вивчення факторів, які визначають адаптацію в екосистемах помірного клімату.
