Вчені, які аналізують зразки астероїда Рюгу, доставлені на Землю японською місією “Хаябуса-2”, остаточно виявили всі п’ять нуклеобаз, необхідних для ДНК і РНК. Це відкриття – аденін, гуанін, цитозин, тимін і урацил – надає вагомі докази того, що фундаментальні компоненти життя могли утворитися до виникнення самого життя і були широко доступні на ранніх етапах існування Сонячної системи.
Світанок хімії життя
Астероїд Рюгу – релікт формування Сонячної системи, приблизно 4,6 мільярда років тому. На відміну від Землі, яка зазнала постійних геологічних та біологічних змін, астероїди, такі як Рюгу, залишилися практично незайманими. Це робить їх первозданним записом хімічних умов, що існували, коли планети лише формувалися. Присутність цих нуклеобаз в астероїді підтверджує, що вони можуть утворюватися абіотично, тобто без участі живих організмів.
Чому це важливо: Це відкриття підтримує теорію про те, що ці сполуки не обов’язково були створені життям, а скоріше були широко поширеними інгредієнтами, доставленими на ранню Землю астероїдами та кометами. Це зміщує питання з того, як виникло життя, на те, звідки взялися її інгредієнти.
Як були зібрані та проаналізовані зразки
Місія “Хаябуса-2” зібрала зразки з Рюгу в період з 2018 до 2019 року і повернула їх на Землю в грудні 2020 року. Дослідники під керівництвом біогеохіміка JAXA Тосікі Кога потім проаналізували ці зразки разом із зразками з астероїда Бенну, а також з метеоритами Мерчісон та Оржею (виявленими у 1969 та 1864 роках відповідно).
Команда виявила, що хоча всі зразки містять нуклеобази, їх концентрації значно різняться. Склад Рюгу був відносно збалансований, тоді як Мерчисон був багатий на пурини, а Оржою – піримідинами. Ці відмінності, ймовірно, відображають варіації у походження та умовах астероїдів.
Наслідки для походження життя
Дослідження зміцнює ідею у тому, що астероїди зіграли критичну роль заселенні Землі хімічними будівельними блоками, необхідні життя. Попередній аналіз зразків Рюгу вже показав наявність рідкої води на поверхні, що ще більше зміцнює гіпотезу про те, що космічні камені доставили воду на нашу планету.
Головний висновок: Широке поширення компонентів ДНК/РНК по всій Сонячній системі дозволяє припустити, що ці сполуки не є унікальними для Землі, і їх розподіл міг відіграти важливу роль у можливості виникнення життя. Це відкриття розширює наше розуміння умов, які могли підтримати виникнення життя як Землі, а й потенційно де-небудь ще у Всесвіті.
