Забуті красуні радянського кіно.Галина Сулима
Галина Сулима потрапила в кіно ще школяркою. Її запросили на одну з головних ролей у драму “Синє небо”. Зняту кіностудією її рідного міста Одеси.
Після чого талановита дівчина регулярно з’являлася в картинах Одеської кіностудії. “Хлопчика звали Капітаном”, “Про Вітю, про Машу і морську піхоту”, “Ар-хі-ме-ди!”.
Після успіху музичної комедії “Ар-хі-ме-ди!” вона поїхала до Москви і вступила до ВДІКУ. Після закінчення акторського факультету цього престижного Вузу переїхала в Київ і стала штатною актрисою кіностудії імені Довженка.
У 80-ті роки проявила себе як сильна драматична актриса. Найвідоміші фільми: “Така пізня, така тепла осінь”, Жив-був Петро”, “Сад” і “Яри”.
Після розвалу СРСР кінокар’єра актриси пішла на спад. Рідкісні ролі в Українському кіно були в основному второплановыми.
З середини 90-их завершила акторську кар’єру зосередившись на адміністративно-господарської діяльності. Вона директор кінокомплексу “Вогні великого міста”.
