Мене дико стало задовбувати непомірну кількість хобі у моєї дівчини. І добре, якщо б воно не висмоктувала частина нашого спільного бюджету, ну або хоча б приносило якийсь дохід. Але немає. Як ви зрозуміли, що бюджет у нас спільний, тобто наші зарплати йдуть в загальну скарбничку і там розподіляються за потребами.
Почалося все з цілком безневинного заняття — плетіння бісером. Але вже через місяць моїй дівчині знадобився більш дорогий бісер, потім якісь додаткові пристосування, потім ще і ще. І ось наша квартира перетворилася на поклади бісеру, сміття і її творчих потуг.
Далі були набори для вишивання нитками та стрічками, браслети зі шкіри, в’язання і дрібна різьблення по дереву. І все це так чи інакше призводило до витрат нереальних розмірів і потім вже викорінювалося мною. Незліченні вишиті картини і різьблені шкатулки роздаровувалися по знайомим на дні народження і свята. Багато примудрялися видавлювати з себе ввічливі посмішки і приймати подарунки. Майже на кожному дні народження після вручення подарунка мені доводилося кликати іменинника, нерозумно вибачаться і протягувати конверт вже з нормальним подарунком. Скільки разів я умовляв дівчину спробувати продати свої вироби — раптом знайдеться своя аудиторія. Але вона відчайдушно пручалася і говорила, що це всього лише хобі для себе і друзів.
Коли вона зайнялася малюванням, я зітхнув з полегшенням. Олівці, пара кистей, фарби і пачка паперу для принтера — все це здавалося мені цілком розумним. Але не тут-то було. Художні олівці коштують мало не в два рази дорожче звичайних канцелярських, кисті потрібні з певного матеріалу, фарби тільки професійні (навіщо?), папір декількох видів: акварель, олівець, пастель. А ще зверху купа якихось блокнотиков, гумки, коробочок та інших непотрібних речей.
Слава богу, що заняття фотографією не змогли вийти за рамки нашої цифрової мильниці, бо я зайняв досить жорстку позицію. Я не готовий витрачати частину бюджету на новомодні професійні камери і супутні товари тільки тому, що це чергова творча примха. У нас були спроби реанімувати старий дідів «Зеніт», але, на мою частиною, фотоапарат наказав довго жити.
Апогеєм цієї історії став той факт, що під моїм тиском дівчина знайшла собі додатковий підробіток для розвантаження нашого бюджету, тим самим вкравши не тільки наш особистий час, але і час на побутові потреби: прибирання і готування. І, звичайно, абсолютно незрозуміло, чому непогані гроші за підробіток, які могли б забезпечити потрібний ремонт в будинку або інші важливі покупки, знову і знову витікають на якесь барахло.
Загалом, шановні мої, запам’ятайте: творча дівчина — горе в родині.
